3D панорами інтер'єру Костелу Єзуїтів

5000х2500, 4,7 Мб                    10000х5000, 11,7 Мб 

5000х2500, 4,2 Мб                    10000х5000, 10,4 Мб 

Як написати наукову статтю

1. Виберіть нудний і очевидний бібліотечний процес.

2. Швидко перегляньте фахову літературу, щоб дізнатись, що про це написали інші.

3. Підготуйте огляд цієї літератури.

4. Відправте анкету випадково обраній групі бібліотекарів (90% з яких її проігнорують).

5. Скомпілюйте 27 відповідей у діаграму.

6. Запишіть неважливі результати вашого безглуздого дослідження.

7. Не звертайте уваги на те, що не зробили жодних досліджень, які гідні цього імені.

8. Напишіть, що потрібно провести ще дослідження з цього питання.

9. Усе це повторіть.

Звідсіля. Стане в нагоді не лише бібліотекарям. 

Невідомий Facebook

Повертаюся до вже згадуваного номеру Бібліотечної планети. У статті Н. Богун «Сучасна публічна бібліотека: нові пріоритети (За матеріалами зарубіжної фахової періодики)», сказано: 
«...Багато бібліотек створили власні програми, що дозволяють здійснювати пошук в їхніх каталогах чи навіть деяких базах даних через Facebook. Для швидкого доступу до них користувачам треба лише додати до своїх налаштувань необхідні інструменти» (С. 26).
Хто знає, що це за бібліотеки (приклад), програми і що це за «необхідні інструменти»?

Укрбібблоґи: тепер на папері

У це важко повірити, але до цього року українська бібліотечна блоґосфера, на відміну скажімо від російської, залишалась невизнаною, жодного разу не вона згадувалась на сторінках фахового видання. Підмога прийшла від сподіваного автора, від нашої «колеги по HTMLю»: Ярошенко Т. Бібліотека, бібліотекарі та користувачі бібліотек в епоху Веб 2.0: виклики часу / Т. Ярошенко // Бібліотечна планета. – 2011. – №1. – С. 17-22.

Потрібна допомога в проведенні дослідження

Вгледів жартівливе дослідження: за допомогою Google Scholar провели пошук англомовних наукових робіт, назви яких утворено від назв кінофільмів. Наприклад: «Хороший, поганий і аутсорсинг», «Секс, брехня і гербіциди», «Танці з лейкоцитами», «Мовчання лямбд», «Пролітаючи над гніздом кардіолога»...

Провести подібне дослідження легко – введіть назву фільму в Google Scholar і натисніть кнопку «Пошук». Головне вгадати правильний пошуковий запит. Область пошуків можна розширити, приміром – назви пісень (пригадуєте, нещодавно стенфордські фізики уклали парі і в результаті з’явилась стаття названа на честь пісні Леді Гаги).

iProfesor

Схоже недаремно Баррі Діллер назвав існуючу зараз на ринку оцінку соціальних мереж «математичним божевіллям». Свіженький приклад (зачитую): соціальна мережа для польських науковців iProfesor – проект який найдинамічніше розвивається і є однією з небагатьох подібних ініціатив у цілій Європі. «Унікальний» функціонал завдяки якому (ніколи б не здогадався) можна демонструвати свої наукові здобутки, налагоджувати наукові контакти, створювати віртуальні групи. Серйозні партнери і патрони – додаються.

Чи фальшували з цифрами прихильники відкритого доступу?

Марк Мак-Кейб (Mark J. McCabe) і Крістофер Снайдер (Christopher M. Snyder) у поки що робочому варіанті Did Online Access to Journals Change the Economics Literature? проаналізували майже 260.000 статей зі 100 журналів з бізнесу та економіки опублікованих у період 1956-2005 рр., і спробували перевірити чи справді онлайн доступ до журнальних статей підвищує цитованість. Переконливих свідчень росту кількості цитувань дослідники не знайшли: «Переваги публікацій розміщених у відкритому доступі були перебільшені його прихильниками».