skip to main |
skip to sidebar
Кримінальну справу щодо Бібліотеки української літератури в Москві та її директора закрито. Правоохоронними органами Росії не виявлено жодних ознак наявності літератури екстремістського характеру в бібліотеці та складу злочину в діях її директора (УНІАН).
Хто тільки з українських політиканів у грудні-січні не рвався створювати вогнища популяризації укрліту?.. Минуло кілька місяців – вже давно ніхто нічого не створює.
Поспішайте! До 31 серпня безкоштовний доступ до номерів журналу Memory Studies. На сторінках видання розглядаються теоретичні і методологічні питанням колективної пам'яті, колективної інтерпретації минулого. Видається з 2008 року. Просто перейдіть на цю сторінку і пройдіть реєстрацію (за бажанням анкету можна заповнювати не надто достовірно).
Нишпорив вітчизняними електронними архівами у пошуках новинок бібліо-світу. Далеко не всі колекції приязно реагували на такі запити, відтак – назбиралось кілька замальовок...
Цього літа теоретики Відкритого Доступу можуть схрестити шампура дискутуючи – Куди віднести Електронні документи НТУУ «КПІ»?: у відкритому доступі значиться лише 1 документ, перегляд інших вимагає реєстрації.
«...Це вирішення проблеми низького рівня освіченості і попиту на літературу серед населення України і навіть з-за кордону» (звідси)
Часто молоді аспіранти прагнуть поглянути хоча б на яку-небудь дисертацію (просто дізнатись – Як вона виглядає? & Чого від них хочуть?). В українських репозитаріях вже назбиралось достатньо таких зразків. Дисери ніби і захищають, але все рівно купа фірмочок обіцяють же за окрему плату дістануть вам текст будь-якої. Мабуть, викласти роботу в тенета – найкращий спосіб гарантувати, що на вашій дисертації ніхто тишком-нишком не зароблятиме.
Шкодую, що не знайшов раніше… 8 червня 2011 року в Київському будинку вчених відбулася друга науково-практична конференція «Наукова періодика: традиції та інновації».Успішні наукові видання в Україні є, про академічний веб-простір науковці знають, є проблеми і є шляхи їх вирішення. А ось RSS на сайті НАН України нема. А навіщо?! Будь-який контакт академіка з нетом має розпочинатись з візиту на сайт НАНу і тільки потім юзати рідер.