Про оцінку навчальної літератури

Костянтин Родик: «Що стосується підручників, то це єдиний сегмент літератури, який відсутній у рейтингу Книжка року. І справа не у фахівцях. Ми не беремося за оцінку навчальної літератури, тому що це достатньо специфічна й достатньо відповідальна галузь. Крім того, вона найбільше корумпована. У нас немає системи вибору вчителем чи викладачем вишу підручника для класу/курсу. Хорошу книжку педагог може рекомендувати як додаткову, але, в принципі, це процес нав’язування книжки з грифом. А як надається гриф? Тут ми вступаємо у сферу грошових потоків, тому що підручник – це не 2 тисячі одиниць, а величезні наклади! І на підручник, і на посібник держава видає гроші. Дуже часто підручники, які рекомендовані як обов’язкові, не є насправді кращими».

Помилка головного редактора

Ще один редактор наукового журналу звільнився після того, як визнав, що сумнівна стаття про зміну клімату не повинна була бути опублікована. Стаття з’явилась у липні в Remote Sensing – Open Access Journal і відразу ж потрапила під обстріл блоґерів та провідних вчених галузі. Окрім, суперечливого змісту роботи, у якій фактично проігноровано наукові аргументи супротивників, це була ще й публікація у журналі не по темі, = редактори не мають необхідних знань та контактів для забезпечення належної експертної оцінки роботи. Головний редактор Вольфганг Вагнер (Wolfgang Wagner) сказав, що погоджується з критикою і звільняється з посади.

Бібліотекознавці за Відкритий доступ?

Дірк Левандовський (Dirk Lewandowski) у роботі «Google Scholar as a tool for discovering journal articles in library and information science» перейнявся завданням оцінити, що за статті з галузі бібліотекознавства та інформаційних наук охоплює Google Scholar і як вони потрапляють під індексацію. Метод, коментарі etc. почитаєте самі, а основні результати дослідження показані у цих 2-ох таблицях:

451° за Фаренгейтом

Спільні навчання працівників книгозбірні та рятівників МНС. Звідси

Десяток китайців, п'ять індусів і два-три пакистанці

Коментар до посту про мапу наукоградів: 

«Я останнім часом взагалі перестав звертати увагу на цитованість робіт. З однієї простої причини: після того, як індекс цитувань став значимим, 20% всього спаму, що я отримую, приходить з так званих наукових журналів з проханням хоч щось у них опублікувати. Схема проста і працює, як годинник: десяток китайців, п'ять індусів і два-три пакистанці публікують всяку маячню, як з гармати, при цьому посилаються просто на всі статті з попереднього номера, незалежно від тематики (та й немає там ніякої тематики). Далі все очевидно».

Gephi

Якщо ви досліджуєте дані, які можна зобразити як зв'язок між якимись об’єктами, то запевне повинні були хоча б спробувати користуватись Gephi – відкритим ПЗ, що дозволяє візуалізувати графи різних видів мереж. Пишуть, що забезпечує візуальне та кількісне відображення таких ключових параметрів мережі, як: кластери, ранги, щільність графа. Працює на Windows, Linux і Mac OS X. Кілька інструкцій у допомогу.

В УБА запитують…

Такий собі форум-полковник Piters, а в коментарях просто Petro, пише: «…Цікаву рису українців можна помітити в умовах вступу до Української бібліотечної асоціації: Умовою Вашого членства в УБА є визнання Вами Асоціації як провідної професійної громадської організації, що опікується розвитком бібліотечно-інформаційної сфери суспільства... 
Ось так! Якщо ви визнаєте нас провідними (найкращими, найрозумнішими, найблагороднішими, найвпливовішими, найголовнішими), то ми вас приймемо у асоціацію. А якщо просто визнаєте, як дійову, впливову, але одну з багатьох, тоді не приймемо! І це підтримують всі члени УБА!?».