Користувацький пошук + сторінки вчених = ?

В одному з попередніх дописів запитував – Як впорядкувати персоналізовані сторінки українських вчених? Поки спинився на вже перевіреному варіанті – використати користувацький пошук системи Google, додавши цілі сайти, або окремі веб-сторінки вчених. Зробити не важко. Теоретично-і-дуже-оптимістично такий пошук покращить видимість цих сторінок, а відтак може спричинити ріст цитувань, зародити нове партнерство, сприятиме поширенню ідей відкритого доступу…

Що залишається, коли все інше забуто

«Чи втішить нас думка про те, що серед папірусів, які згоріли у пожежі Александрійської бібліотеки і всіх бібліотек, які перетворилися на попіл, можливо, був відвертий мотлох, шедеври несмаку і глупоти? З точки зору скарбів бездарності, що зберігаються у наших бібліотеках, чи можемо ми не надавати великої ваги цим жахливим втратам минулого, цьому свідомому чи несвідомому знищенню нашої пам'яті і задовольнятися тим, що ми зберегли і що наше суспільство, озброєне всіма технологіями на світі, ще намагається помістити в надійне, хоча і недовговічне місце?» (звідси)

Гуд бай, Site Explorer!

21-го листопада не стало сервісу Site Explorer від Yahoo. Це був єдиний путній безкоштовний інструмент, що дозволяв отримати інформацію про кількість та якість зовнішніх посилань на сайт. Що тепер? Самі яхути рекомендують переходити до партнера Bing Webmaster Tools. Але ж він не надає дані про чужі сайти?! Світила ніби справді цілком серйозно розглядають як альтернативу корейський Naver?! А як Aguillo&Ko вже через місяць визначатиме visibility?.. Без відповідей.

Article Rental

Cambridge Journals запровадили нову послугу Article Rental, яка дозволяє читати-онлайн наукову статтю лише за € 4,49. Купуєте, отримуєте на електронну пошту посилання і протягом наступних 24 годин читаєте статтю скільки влізе. Переконують, що економія до 86%. Підозрюю, така щедра пропозиція навряд зацікавить наших читачів, просто знатимемо про ще одну впроваджену бізнес-схему продажу наукових е-ресурсів. 

Персоналізовані сторінки вчених: є питання

Коли на сторінках блоґу згадував про зелений шлях відкритого доступу, то переважно усе крутилося навколо репозитаріїв. Однак, вчені можуть архівувати свої роботи і на власних сторінках. Випадкові приклади від трійки лідерів у рейтингу українських внз: КНУ, ХНУ, ЛНУ. Порівняйте, до речі, найцитованішу роботу із запропонованих прикладів, з цитованістю робіт будь-якого вітчизняного архіву! Тепер питання – як ці сторінки впорядкувати? Звісно, коли знаєш прізвище автора, інститут, катедру… не така вже проблема знайти. Частково допоможуть спеціалізовані пошуковики. Але є у бібліотекарів манія повноти – хтось вже пробував усе це впорядкувати?

Open Data Day 2011 у Польщі

Колись мешканці Варшави допомагали прибирати сміття у зруйнованому місті, а 3 грудня вони зможуть допомогти організувати загальнонаціональний реєстр історичних пам’яток Польщі. Centrum Cyfrowe запрошує усіх охочих покращити реєстр пам’яток (уточнити адресу, географічне положення, класифікувати пам'ятки, чи просто виправити граматичні помилки). Марафон розпочнеться у суботу 3 грудня і триватиме з 10:00 до 18:00. Вимога – базові навики роботи з комп'ютером.

Монополія духа

...Радянська колективізація розпочалася не з сільського господарства наприкінці 1920-х років, а в перші дні утвердження радянської влади в Україні з колективізації видавничої справи. Згідно з прийнятим декретом «всі окремі радянські і при різних комісаріатах військового й цивільного відомства видавництва об’єднуються в утворене Всеукраїнське видавництво... Увесь розподіл паперу і друкарського майна знаходиться виключно у віданні видавництва». Тому «всі видавництва при різних спілках, кооперативах, а також і приватні повинні зареєструватися у Всеукраїнському видавництві та отримати від останнього право на папір і друкування».