Крупська 2.0

Джерело

Google Scholar Metrics

Ґуґл вкотре наблизився до мурів бібліометрії запропонувавши новий спосіб оцінки впливовості наукових видань Google Scholar Metrics: можемо переглядати різномовні топи наукових видань станом на 1 квітня 2012 року. Топи укладено згідно показника h5-індекс (той самий h-індекс, але за 5 років), який має усі шанси з часом пригасити популярність імпакт-фактору.

Йо-хо-хо

Економісти Брет Донахер і Джоел Валдфогель (Brett Danaher & Joel Waldfogel) вирішили дослідити зв'язок між незаконним завантажуванням фільмів і продажем квитків у кінотеатрах. Прем’єра фільму у Сполучених Штатах часто відбувається раніше, ніж у решті країн, а відтак, у пост-прем’єрних країнах фільм має усі шанси потрапити на торенти, ще до офіційного виходу фільму у прокат. Як наслідок – чим більша затримка між прем’єрами, тим менші касові збори.

Маразми статистичної звітності бібліотек ВНЗ

У «Таблиці основних статистичних показників роботи бібліотеки ВНЗ та методика  її заповнення» читаємо: Кількість звернень на веб-сайт бібліотеки = Кількість звернень до головної сторінки веб-сайту бібліотеки. Або у розділі Електронні ресурси рекомендують вказувати: обсяг власних електронних БД (тис. записів), з них записів у ЕК, кількість введених записів за звітний рік.

Koha проти УФД

На сайті бібліотеки ТНТУ імені Івана Пулюя доступний експериментальний електронний каталог у дусі принципів Бібліотека 2.0 на основі АБІС Koha. Останні коментарі, хмара міток, найпопулярніші заголовки... усе це побачимо незабаром?, а поки можемо лише констатувати сам факт пошуків більш дружнього інтерфейсу е-каталогу, що вже є досить рідкісним явищем в Україні.

Українські журнали з імпакт-фактором

Якщо для відбору індексованих у Scopus журналів, слід було попрацювати з 1 xlsx-файлом, то Thomson Reuters нам пропонує 3 pdf-файли. На сторінці Master Journal List знаходимо Arts and Humanities Citation Index Source Publication, Science Citation Index Expanded Source Publication, Social Science Citation Index Source Publication.

Research4Life: халявний доступ до комерційних наукових ресурсів

Міхаіл Гельфанд: «У російській науці трагедія наступить не тоді, коли нікому буде писати статті в Nature, а коли нікому буде читати статті в Nature». Дане висловлювання можна припасувати і до української науки, проблема лише: А де ж можна почитати статті Nature? Серед безболісних рішень для українських установ — приєднатися до однієї, або кількох програм Research4Life.