skip to main |
skip to sidebar
Компанія Google вилучає з результатів пошуку сторінки з піратським контентом. Як це працює? Для прикладу, спробуймо відшукати фільм «Джанго вільний». Серед результатів пошуку Google видає повідомлення – Через скаргу, надану нам згідно Закону США про захист авторських прав у цифрову епоху, ми вилучили з цієї сторінки 2 результатів. Ви можете ознайомитися з цією скаргою на сайті ChillingEffects.org. Тісніше знайомимось зі скаргою = отримуємо 2 списки гіперпосилань (понад 1,5 тис.), більшість з яких досі справні. Орудуючи Ctrl+F легко знаходимо потрібний формат, чи мову.
Тріо техаських авторів засмучені ентузіазмом деяких сп’янілих від Відкритого доступу американських університетів та бібліотек – їхня надактивна підтримка руху не зупиняється перед вмовлянням, маніпуляціями, «викручуванням рук» і примушуванням студентів зрікатися авторських прав. Зі слів одного з випускників: «Мені запропонували відмовитись від авторських прав, або я можу і не закінчити навчання». Як захиститись від зазіхань університетської влади?
Про успіхи та перешкоди на шляху до створення Державного реєстру національного культурного надбання: «Уряди в нашій країні змінювалися, але Положення про Державний реєстр ніхто не відміняв. Більше того, в Законі України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» від 1999 р., зокрема в ст. 14, наголошено: вивезенню з України не підлягають культурні цінності, занесені до Державного реєстру національного культурного надбання. Отже, Реєстру немає, а законодавство на нього посилається. Можна уявити, як складно вирішуються питання щодо вивезення конкретної книги чи колекції. Усталилася вже практика зазначення в експертному висновку щодо цінності тієї чи іншої книги, що вона «може бути» чи «повинна бути занесена» до ДРНКН».
Із задушевної бесіди про перспективи альтметрікс:
– Зирити хто лайкнув статтю – фішка для самих трушних ботанів.
– Але ж мільйони людей ходять дивитись хто поставив їм двійку в «Одноклассниках» під весільним фото?
– Вапщеубило! Так це ж пікча, а не стаття!
Ніби самозрозуміле твердження – читачі звертаються до бібліотеки задля задоволення власних інформаційних потреб. Немає потрібних документів – немає задоволення. Однак, серед бібліотекарів існує міф: читачі приходять у бібліотеку за «живим спілкуванням». Згідно даного переконання – розніжений увагою та інтелектуальною бесідою читач, покидатиме стіни бібліотеки задоволеним, навіть за умов мізерної пертинентності. Подібно як і в медицині, позитивний результат тут пов'язаний з підсвідомими психологічними очікуваннями користувача.
Одна з найбільших баз даних журналів відкритого доступу Open J-Gate десь приблизно з травня минулого року почала нас лякати заспокійливим повідомленням Найближчим часом ми повернемося, а вже з січня ми потрапляємо на помилку 404 The page cannot be found. Дивно, але тенета зовсім не панікують через втрату Open J-Gate. Нещодавно бідкався, що житомирський ґарвестер мало рекламують, а тут зникнення світового титана (все-таки тисячі журналів) відбулось майже безшумно.
Найстаріше та найвпливовіше періодичне видання з загальної медицини The New England Journal of Medicine (NEJM) реалізує просто чарівну політику відкритого доступу. Для більшості читачів статті NEJM доступні безкоштовно лише через 6 місяців після публікації. Однак, це обмеження не стосується читачів з найбідніших країн, для яких статті в HTML і PDF форматах відразу ж доступні безкоштовно для особистого використання. Сервер автоматично розпізнає IP-адресу і надає/не надає доступ згідно рейтингу ООН. Ми в списку.
