skip to main |
skip to sidebar
Багато провідних університетів та бібліотек світу прагнуть стати активними партнерами науковців, допомагати на всіх етапах наукових досліджень. Для цього бібліотеки створюють нові інструменти для збору, вивчення, візуалізації та обміну даними. У березневій статті Nature розповідається про передовий досвід забезпечення бібліотеками зберігання та доступу до вихідних даних досліджень. Поки ще не зрозуміло, наскільки успішним виявиться таке переосмислення місця бібліотек у науковій екосистемі (особливо з урахуванням обмежених бюджетів), однак бібліотеки світу вже рухаються у цьому напрямку.
Малґожата Ковальська: «За результатами аналізу міжвідомчої групи з Прогнозування попиту на ринку праці у Польщі до кінця 2020 року різко зменшиться кількість спеціалістів задіяних у сферах сільського господарства, транспорту і палива та гірничодобувної промисловості. Натомість, швидко зростатимуть потреби галузей інформатики, телекомунікації, Інтернет та інформаційних технологій. Згідно цих прогнозів, на ринку праці існуватиме підвищений попит на інформаційних брокерів – спеціалістів, що шукають і надають інформацію на замовлення».
Ви – заклопотаний
український бібліотекознавець, який шалено та палко підтримує ініціативу
Відкритого доступу, але Вам постійно бракує часу, щоб усістися за комп’ютер і
самостійно розібратися у тонкощах самоархівування? Пропоную вихід: надсилайте
свої документи на мою електронну скриньку pan.bibliotekar@gmail.com, а я вже
їх оперативно розміщатиму в нашому улюбленому найбільшому міжнародному
відкритому електронному архіві з бібліотекознавства та інформаційних наук –
E-LIS (Eprints in Library and Information Science).
Як і у випадку з пошуком назв журналів, перш за все – вільно забираємо файл List of titles (xlsx) зі сторінки Scopus. У завантаженому екселівському файлі відкриваємо аркуш Conf. Proceedings post-1995 (Матеріали конференцій після 1995 р.). Відразу ж користуватись переліком доволі незручно – відсутня країна проведення конференції + пошук за назвою конференції нам або 1) нічого не дасть, або 2) дасть далеко не все.
Спільнота Research2.0 з USC School of Pharmacy, що ставить собі за мету усіляко підтримувати ініціативу Відкритого доступу, оголосила Перший щорічний чемпіонат світу з впливовості наукових досліджень «March Metrics». Для визначення переможця будуть враховуватись різні метрики (від імпакт-фактору видання до кількості поширень у Facebook), але, ясна річ, кожна така згадка оцінюватиметься по різному. Так, наприклад, за публікацію у журналі відкритого доступу учасник отримає відразу 500 очок, а за кожен твіт нараховуватиметься лише 2 очки.
Згідно дослідження Pew Research Center's Internet & American Life Project, що проводилось наприкінці 2012 р., кількість користувачів електронних книг у США, за останні 12 місяців, помітно зросла. Кількість читачів електронних книг збільшилася з 16% до 23%. Водночас, зменшилася кількість читачів друкованих книг – з 72% до 67%. Перехід до читання електронних книг співпадає із збільшенням власників електронних пристроїв для читання (ріст з 18% до 33%). А от позичали електронну книгу у бібліотеці лише 5% опитаних, хоча 31% користувачів знають, що бібліотеки пропонують таку послугу.
Регіональна прив’язка звісно ж умовна, подія всеукраїнського масштабу, просто люблю особливо відзначати нестоличні проекти. Отож, з метою сприяння росту присутності науково-освітніх установ та книгозбірень в Інтернет-просторі, підтримки відкритого доступу до науково-освітніх та культурних надбань України, надання оперативних даних щодо веб-присутності, видимості та відкритості установ на сайті бібліотеки ТНТУ ім. Івана Пулюя щоденно підраховуються вебометричні рейтинги репозитаріїв України, ВНЗ України, бібліотек України та сайтів ТНТУ ім. Івана Пулюя.
