Про що сперечаються сучасні документознавці 2

Юрій Столяров: «Антилопа в зоопарку – документ, відпустили антилопу на волю – і вона втратила свій статус документа, – слідом за Сюзанною Бріє повторює Е.А. Плешкевич. – Так про що ж домовлятися при жорсткому визначенні ознак?». Дуже навіть є про що. Антилопа в зоопарку – так, документ. Але не завжди і не для всіх. Для вчених – документ, але лише в той момент, коли вони приходять її вивчати, а не демонструвати під час вікенду своїм онукам. Для тих, хто її годує і прибирає за нею, антилопа – не документ ні на мить. Відпустили антилопу на волю – вона отримала статус документа ще більший, ніж у зоопарку! Адже з’явилась нагода вивчати її поведінку більш адекватно, ніж у неволі… Визначати, у яких випадках об’єкт має статус документа, а в яких – ні, – першочергове питання для документології».

Майбутнє видавничої справи, або Всі журнали рівні, але деякі журнали рівніші за інші

Продовжуємо гортати спецвипуск Nature «Майбутнє видавничої справи», у якому всі публікації, так чи інакше, пов’язані з рухом Відкритого доступу. Наукові видавництва зіштовхнулися з кіберзлочинністю – два авторитетні європейські наукові журнали стали жертвою злочинців, що створили сайти-підробки журналів і отримали гроші від авторів за публікацію. Цікаво, що одному з самозванців навіть вдалось переконати Thomson Reuters включити посилання на журнал-підробку в список проіндексованих видань. Уявляєте, якби процес встановлення автентичності видавців доручили бібліотекам?! Приходить завкаф – «Мені сюди $500 відсилати?». Гадаю, що рух кадрів різко б пришвидшився…

Бібліотеки на перехресті

Багато провідних університетів та бібліотек світу прагнуть стати активними партнерами науковців, допомагати на всіх етапах наукових досліджень. Для цього бібліотеки створюють нові інструменти для збору, вивчення, візуалізації та обміну даними. У березневій статті Nature розповідається про передовий досвід забезпечення бібліотеками зберігання та доступу до вихідних даних досліджень. Поки ще не зрозуміло, наскільки успішним виявиться таке переосмислення місця бібліотек у науковій екосистемі (особливо з урахуванням обмежених бюджетів), однак бібліотеки світу вже рухаються у цьому напрямку. 

Інформаційний брокер і теорія бібліотечної змови

Малґожата Ковальська: «За результатами аналізу міжвідомчої групи з Прогнозування попиту на ринку праці у Польщі до кінця 2020 року різко зменшиться кількість спеціалістів задіяних у сферах сільського господарства, транспорту і палива та гірничодобувної промисловості. Натомість, швидко зростатимуть потреби галузей інформатики, телекомунікації, Інтернет та інформаційних технологій. Згідно цих прогнозів, на ринку праці існуватиме підвищений попит на інформаційних брокерів – спеціалістів, що шукають і надають інформацію на замовлення». 

Закинь працю в E-LIS

Ви – заклопотаний український бібліотекознавець, який шалено та палко підтримує ініціативу Відкритого доступу, але Вам постійно бракує часу, щоб усістися за комп’ютер і самостійно розібратися у тонкощах самоархівування? Пропоную вихід: надсилайте свої документи на мою електронну скриньку pan.bibliotekar@gmail.com, а я вже їх оперативно розміщатиму в нашому улюбленому найбільшому міжнародному відкритому електронному архіві з бібліотекознавства та інформаційних наук – E-LIS (Eprints in Library and Information Science).

Як знайти конференцію, матеріали якої індексуються в Scopus

Як і у випадку з пошуком назв журналів, перш за все – вільно забираємо файл List of titles (xlsx) зі сторінки Scopus. У завантаженому екселівському файлі відкриваємо аркуш Conf. Proceedings post-1995 (Матеріали конференцій після 1995 р.). Відразу ж користуватись переліком доволі незручно – відсутня країна проведення конференції + пошук за назвою конференції нам або 1) нічого не дасть, або 2) дасть далеко не все.

March Metrics: чемпіонат світу серед науковців

Спільнота Research2.0 з USC School of Pharmacy, що ставить собі за мету усіляко підтримувати ініціативу Відкритого доступу, оголосила Перший щорічний чемпіонат світу з впливовості наукових досліджень «March Metrics». Для визначення переможця будуть враховуватись різні метрики (від імпакт-фактору видання до кількості поширень у Facebook), але, ясна річ, кожна така згадка оцінюватиметься по різному. Так, наприклад, за публікацію у журналі відкритого доступу учасник отримає відразу 500 очок, а за кожен твіт нараховуватиметься лише 2 очки.