Бібліографічний перегляд книги

Едуард Сукіасян: «У І. Г. Моргенштерна я знайшов визначення суті важливого професійного навику – бібліографічного перегляду книги. Його навіть можна демонструвати на публіці. Отримавши невідому книгу на 5-6 хвилин, фахівець проробляє з нею певні маніпуляції, а потім робить невелику доповідь, яка вражає оточуючих. Цьому можна навчитися! Допомагає вміння «сканувати» текст (око охоплює всю сторінку). Спершу слід оволодіти методами швидкого (швидкісного) читання. Дивно: цьому навчають льотчиків, космонавтів, студентів деяких технічних вузів. А бібліотекарів – ні».

Наукова бібліотека в соціальних мережах

Сергій Головаха: «Якщо у попередні роки компанії, організації, установи при плануванні он-лайн-кампаній ще задавалися питанням, чи потрібна їм присутність у соціальних мережах, то нині вони одностайно заявляють – обов’язково потрібна». Ви не повірите, але у нашій установі подібні диспути ведуться ще й досі і саме з таким формулюванням – А воно нам потрібно? У соціальних мережах ніби представлено достатньо багато вітчизняних бібліотек (у деяких навіть по 2-3 облікових записи), однак, фіг ви побачити лінки на всі ці акаунти на офіційних сайтах! Усе дуже схоже на неофіційну партизанщину і навряд чи має якесь відношення до спланованих, свідомих он-лайн-кампаній. 

Кращі бібліотекознавчі видання Росії

Попри труднощі з відбором російських бібліотекознавців, продовжую забавлятися з РИНЦ. Видань у тематиках «Інформатика» та «Культурологія» виявилось не так багато, відповідно можна з легкістю поглянути на наукометричні показники російських бібліотекознавчих видань. Отож, згідно дворічного імпакт-фактора РИНЦ, серед бібліотекознавчих у тематиці «Культурологія» лідирує журнал Библиосфера, у тематиці ж «Інформатика» Библиосфера трішки, але поступається виданню Научно-техническая информация. Серия 1: Организация и методика информационной работы. 

Безкоштовні онлайн-енциклопедії

Схоже, заклик «енциклопедичну статтю може написати кожен» багато хто з Інтернет-авторів зрозумів якось по своєму, і часто тексти, що видає пошуковик під вивіскою різноманітних – педій мають доволі сумнівне відношення до енциклопедичної статті. Відтак, вирішив укласти власний список безкоштовних онлайн-енциклопедій, на які можна було б сміливо робити посилання. Сперечайтесь, пропонуйте власні варіанти. 

Plum Metrics

Новий інструмент альтметрікс Plum Metrics охоплює 5 типів метрик: статистика (завантаження, перегляди, доставка документів), обране (закладки, читачі), згадки (блоґи, новини, статті Вікіпедії, коментарі, відгуки), соціальні мережі (твіти, лайки, +1), цитування (PubMed, Scopus, патенти). Дещо дивний у плані доступу – щоб отримати логін, пароль і лінк потрібно ввести адресу електронної пошти. Інструмент поки перебуває на стадії тестування, тому якщо ви дуже прагнете з’явитись у базі Plum Metrics – повідомте про це.

Де взяти гроші на дослідження?

Натрапив на кілька іноземних сайтів, де можна поділитися своїми планами щодо майбутніх досліджень і попросити громадськість про фінансову підтримку: Petridish, Sciencestarter, Sciflies.org, Iamscientist.com, SciFund Challenge, Microryza, RocketHub. Декотрі з них поки призупинили прийом заявок, інші беруть відсоток, ще інші мають національні обмеження… але проекти існують. У нас подібні ресурси поодинокі і науковим проектам тут складно конкурувати з масово-популярними. 

Проект Edge: нам подібне потрібне?

Видавець і підприємець Джон Брокман запропонував ідею третьої культури, «до якої відносяться науковці та мислителі-практики, що завдяки своїй роботі та виразним висловлюванням витісняють традиційних інтелектуалів у формуванні осяжних глибинних смислів нашого життя, по-новому визначаючи хто ми і що ми». Брокман вирішив збирати разом найкращі мізки цієї третьої культури в рамках проекту Edge, щоб ті задавали одне одному питання, які зазвичай вони задають самі собі. Так, щороку на сайті Edge проводиться опитування серед визнаних світових науковців та інтелектуалів. Цього року в світил запитують – «Через що нам варто хвилюватись?». Відповіді на питання 2005 р. «У що Ви вірите, але не можете довести?» можна знайти в тенетах у російському перекладі.