Алкоголізм у бібліотеці

Єва Коломецька (Ewa Kołomecka) про проект Бібліотека – Інформація – Терапія: «Наш проект не з масштабних. На зустрічах, як правило, були присутніми кілька осіб, оскільки дуже не просто переконати людей вийти з дому. Варто також відзначити, що в Польщі люди й надалі соромляться розповідати про проблеми з алкоголем. Реалізуючи цей проект, ми були переконані, що навіть якщо він допоможе невеликій групі, або й одній особі – це все рівно варто робити». Справді варто?

ІФЛА будує власний репозитарій

Міжнародною федерацією бібліотечних асоціацій та установ IFLA підписано контракт з ECS Partners Limited щодо створення нового репозитарію на EPrints. Електронний архів планується представити громадськості протягом цього року, активне ж наповнення нового електронного сховища розпочнеться пізніше. Наші з вами закордонні колеги радо привітали ініціативу IFLA, мовляв – бібліотекознавчих архівів багато не буває. Я ж, зважаючи на строки, темпи і особливо на дату початку робіт (2013 рік!), переконаний, що створення архіву IFLA навряд пов’язане з реальними потребами. Чому недостатньо документи з конгресів IFLA представити в E-LIS? – для мене залишається загадкою.

Lingua franca і монографії

У галузі гуманітарних та соціальних наук монографії і надалі посідають ключове місце у системі наукової комунікації. Пан Рональд Шнайдер (Ronald Snijder), проаналізувавши дані користувачів OAPEN Library, трохи привідкрив нам завісу на те, що коїться у цьому королівстві монографій. Результати не неймовірні, але хто казав, що наука – це завжди весело. Виявилось, що монографії не використовуються виключно вченими – лише для 27% користувачів вдалось запідозрити у зв’язках з академічними установами. Також, цілком передбачувано книги англійською мовою завантажувались найчастіше. Книги ж, такими мовами, як наприклад нідерландська, читалися значно менше за межами національних кордонів. Відповідно, щоб мати більший вплив за кордоном, вченим з цих країн потрібен переклад.

Бібліотечні конференції

В E-LIS з’явився новий бонус – перегляд конференцій. Нічого надзвичайного, але де ви ще знайдете величезний список бібліотекознавчих конференцій різних країн, у хронологічному порядку і з вільнодоступними матеріалами?! Можна відразу ж досліджувати як розвивалась бібсправа наприкінці XX – на початку XXI ст., або довідатись про що сьогодні дискутують наші закордонні колеги. Найдревніший документ списку датовано 1975 роком – дослідження про роль інформатики у розвитку хімічної промисловості. Пам’ятайте! якщо ваша установа проводить бібконференції – E-LIS чудове місце для представлення їх результатів світовій спільноті.

SciVerse Scopus: нашого полку прибуло

Зустрічайте три нові активні назви вітчизняних видань з квітневого List of titles: «Algebra and Discrete Mathematics» від Інституту прикладної математики і механіки НАНУ та Луганського національного університету ім. Т.Шевченка, «Журнал нано- та електронної фізики» від Сумського державного університету та «Науковий вісник Національного гірничого університету». Зважте, що враховано лише журнали для яких вказано, що країна-видавець = Ukraine. Докладну ж мапу вітчизняної періодики в Скопус шукайте на сайті Наука України в дзеркалі наукометричної бази даних SciVerse Scopus. 

Наукпоп #5. Економіка

Карл Маркс «Економічно-філософські рукописи 1844 року» – К.: Видавництво політичної літератури України, 1973. 

Перша спроба узагальнення з позицій матеріалізму, діалектики і комунізму результатів економічних досліджень, до яких Маркс приступив у Парижі наприкінці 1843 р. Перший економічний твір Маркса, вихідний пункт тривалого процесу, що завершився створенням «Капіталу». Тут у процесі становлення марксизму вперше здійснюється синтез філософських, економічних і комуністичних ідей Маркса. Твір набув неабиякої популярності в 1950-60-х, особливо в середовищі американських й європейських «нових лівих» і сприяв переосмисленню марксизму як творчої теорії й практики визволення людини. 

Відкритий доступ і сканер

Хочеться вірити, що слабенька самоархівація робіт нашими бібліотекознавцями пов’язана не лише з небажанням, чи байдужістю, а також з технічними труднощами підготовки самого документу. Погодьтесь, що отримати електронний варіант свого дослідження подекуди не так вже й просто – світова практика надсилання авторам електронних копій прийнятих до друку статей поки не прижилася серед вітчизняних видавців. За відсутності сканера, чи програми для розпізнавання тексту (але за умови, що вам вдалось заволодіти хоча б паперовим варіантом), можна звернутись у приватні пункти копіювальної техніки, однак ця послуга ще додатково коштуватиме (біля 5 грн.).