МОН готове фінансувати 50% вартості доступу до ресурсів Elsevier

Відбувся семінар за участі представників МОНу, Elsevier та керівництва майже 100 внз України. За формою семінар, а за суттю, не багато не мало, а один крок до інтеграції світової наукової діяльності людства. Основний меседж зустрічі – Міністерство готове фінансувати 50% вартості доступу українських університетів до електронних ресурсів Elsevier, однак, крім цього, сторони встигли наговорити ще багато цікавого, наукового і не тільки.

Жайворонки Торонто

Владімир Корженко: «По суботах з самого відкриття на кожну бібліотеку (а їх 98 у торонтівському регіоні) видається певна кількість квитків у різні заклади культурного характеру. І ті щасливці (а швидше самі ранні і не ледачі пташки), що прийшли під вікна бібліотеки вчасно, мають можливість безкоштовно, тобто на халяву, відвідати музеї, виставки, чи навіть зоопарк. Квиток у кожний з таких закладів коштує від 10 до 40 доларів. Тобто, зиск очевидний. Щоправда і квитків на бібліотеку виділяють злочинно мало – 3-7 на кожен музей (виставку, галерею...), залежно від популярності того, чи іншого закладу. Тому потрібно дійсно дуже хотіти потрапити безкоштовно, щоб встати з самого ранку в суботу. Такий захід відбувається на постійній основі, тобто щосуботи. І все, що потрібно – мати читацький квиток».

Наукпоп #6. Книги

Маршалл Мак-Люен «Галактика Ґутенберґа: Становлення людини друкованої книги» – К.: Ніка-Центр, 2011. 

Легендарна робота канадського літературознавця, соціолога і культуролога, знаменитого пророка з Торонто. Вдаючись до мозаїчного підходу до сучасної цивілізації, Мак-Люен стверджує, що вирішальним чинником процесу формування конкретної соціально-економічної системи, та двигуном історичного прогресу є зміна технологій, що спричиняє зміну способу комунікації. У наші дні теорії Мак-Люена знаходять новий сенс: ідея світу як глобального села, у якому нічого не можна приховати, і всі відповідальні за все, стає співзвучною часу. 

Elsevier Journal Finder

За допомогою інструменту Journal Finder від Elsevier автори можуть спробувати відшукати оптимальний варіант для публікації свого дослідження. Подібно, як і в Springer Journal Selector, потрібно вказати назву статті, анотацію, галузь, натиснути кнопку і насолоджуватись результатами. Серед приємних особливостей – наявність інформації про часомісткість етапів видавничого процесу та присутність поля Limit to journals with Open Access options. 

Кращий за каталог

Академічні бібліотеки все частіше запроваджують «єдине вікно пошуку», щоб максимально спростити доступ до бібліотечних ресурсів. Та на жаль, поки опубліковано дуже мало досліджень щодо реакції користувачів на такі ініціативи. Ось для прикладу, Корі Лон, Тіто Сієра та Джош Бойє (Cory Lown, Tito Sierra, Josh Boyer) поділилися як протягом двох семестрів читачі бібліотека Університету Північної Кароліни юзали QuickSearch. Результат: єдине вікно пошуку – це краще, ніж просто каталог, але не набагато. 

Дуже важко наздогнати Європу після того, як ми її обігнали

Хоч це і видається дещо дивним, але в плані лап’єрівської парадоксальності європейські науковці нічим не поступаються нашим вітчизняним дослідникам. Згідно Survey Report PARSE.Insight, попри впевнену ходу Відкритого доступу по планеті, понад 40% європейських учених зіштовхуються з непоборними труднощами при спробах поділитися власними науковими даними. Як наслідок: тотальна більшість наукових документів зберігаються виключно на улюблених домашніх комп’ютерах (тиць скрін). У той же час, приблизно 60% науковців були б не проти використовувати наукові документи інших дослідників.

Новий хабар від Elsevier

Др. Ґреґ Мартін: «Нещодавно ми розповідали про нову політику видавництва Elsevier – за кожну опрацьовану статтю для Journal of Number Theory редактори тепер отримають $ 60. На мій погляд, запровадження такої політики демонструє цілковиту неспроможність (або небажання) зрозуміти наше ключове положення, що всі роботи виконуються безкоштовно добровольцями, але доступ до цієї роботи непомірно дорогий. Ми хочемо отримати дешевший доступ, а не шукаємо додаткового заробітку».