Як провінційна бібліотекарка може перетворитися на менеджера культури

Ольга Герман, прес-служба «Форуму Видавців»: «Олександр розповів про завзяту стареньку бібліотекарку, що на конференції запропонувала привертати увагу дітей до книги за допомогою солодкої нагороди. Гаврилов додав, що бабуся навіть валюту «ум», себто «розум», вигадала, давала малечі за прочитані книжки. За «розум» діти мали шоколадки зі знижкою: «В той момент, коли у старенької виникла ця ідея, вона стала менеджером культури. Це тоді, коли ти перестаєш просто сидіти, дути губи, що ніхто не фінансує, «дайте копійку, а то Ви свиня». Бабуся натомість просто перебудувала культурну ситуацію в місті». 

Article Search Qross

Оригінальний японський пошуковий інструмент Article Search Qross дозволяє проводити пошук на сайтах J-STAGE, CiNii, PubMed, PLOS і одразу в результатах отримувати показники використання знайдених документів у різних соціальних сервісах (Mendeley, CiteULike, Twitter, Facebook, Altmetric). Окрім, переваг швидкої альтметрикс-оцінки, усі зареєстровані користувачі зможуть безкоштовно робити закладки, зберігати статті в Mendeley, або в Evernote, імпортувати дані у форматах BibTeX/RIS, зберігати та переглядати історію пошуків. 

Як знайти, або розрекламувати конференцію

Шукати в Інтернеті інформацію про вітчизняні бібліотечні конференції – завдання не з приємних. Як правило, сайти бібліотек обмежуються виключно повідомленнями про власні заходи і, крім того, подекуди розміщують їх у самих несподіваних розділах. Логічно, зручно і правильно було б об’єднувати повідомлення про наші конференції на єдиному ресурсі, і відсутність даного лише підкреслює факт дикої розпорошеності вкраїнського бібліо-простору. 

Хештег для Scopus

За минулі півроку до мене звернулось аж 2 науковці з проханням допомогти їм дістати список власних публікацій у Scopus. Навіть якби їх було 20, 200… передплата Scopus видається дуже дорогою забавкою для задоволення таких невеличких потреб. Для проведення масштабних наукометричних досліджень, чи прийняття важливих управлінських рішень – ціна (мабуть) об’єктивна, але платити такі гроші лише щоб надати інформацію МОН про наявність публікацій у виданнях, які включені до міжнародних наукометричних баз – це марнотратство. 

Безпечні поляки

На веб-сайті польського Інституту бібліотекознавства та наукової інформації побачив розділ Książka e-adresowa, де зібрано всі електронні адреси викладачів інституту. Просто і зручно. Нагадало це мені, що більш як півроку тому, робив огляд веб-сторінок вітчизняних установ, які готують майбутніх бібліотекарів. У лідерів справи з контактною інформацією були ще сяк-так, а ось в аутсайдерів спостерігалась повна зневага до е-контактів. За той час, що минув краще не стало (навіть навпаки – сторінка кафедри РДГУ не відповідає). Воно й зрозуміло – електронну пошту краще приховувати, чи взагалі не мати, адже за вицвілими конспектами можна легко заховатись, а в електронці ще щось не те напишеш… 

Коротка інструкція користувача EndNote Basic

Вигадані барикади

Олена Максименко: «…Новий навчальний рік розпочнеться для аспірантів з ускладнень, до того ж не лише бюрократично-паперових, а й фінансових, бо публікація п’ятьох наукових статей потребує більших коштів». Насправді все залежить від журналу: є плата за друк, є плата за паперовий примірник, є безкоштовні, є з авторським гонораром. Однак, судячи з кількості коментарів на блозі а-ля «Підкажіть де опублікувати статтю з…», більшість наших аспірантів понад усе на світі любить затишний кафедральний збірник і злегка отетеріли почувши від МОН, що в інших країнах також існують наукові видання.