Чого добивається Міністерство освіти і науки України?

Максим Стріха: «Українське фізичне товариство стало однією з перших структур, які піднесли голос проти запропонованої МОН концепції профільної освіти у старших класах. Нагадаю: якщо цю концепцію буде реалізовано, то, починаючи з 2018 р., такі дисципліни як фізика, хімія, біологія в 10-11 класах лишаться лише в окремих спеціалізованих школах. А решта школярів (і всі без винятку сільські – адже в селі спеціалізованих шкіл не організуєш!) уже не зможуть претендувати на майбутнє учених і викладачів-природничників, вступати на інженерні та медико-біологічні спеціальності, – бо ж там усюди потрібні біологія, хімія та фізика.

Рік 2013

Промайнув ще один безглуздий (у робочому розрізі) рік. Ніби дещо й вдавалось (щось друкували, чимось нагороджували, кудись возили), але тема водочки, сільодочки і конверта досі залишається актуальною. Відтак, запитань й надалі більше, ніж відповідей. У коментатора до одного з попередніх постів, виникли підозри щодо мого оптимізму, тому заспокою (або ж розчарую) читачів цього блоґу – насправді, у мене ще достатньо серотоніну в мізках.

Громадські об’єднання і бібліотеки

Заглянув у Реєстр громадських об’єднань для пошуку спілок та організацій, що вболівають за інтереси бібліотек. Пошуковий інтерфейс не розуміє спецсимволів та логічних операторів, тому обмежився запитами: бібліотек, бібліотечна, бібліотечний. Знайшлося цілих 12 об’єднань. Кількість об’єднань тільки зростає, про діяльність більшості нічого не чув, а працівники вузівських та нанівських суворі індивідуалісти.

CitedIn

Знайшовся ще один альтметрікс-інструмент CitedIn. Якщо вірити обіцянкам, то CitedIn знаходить цитування у самих несподіваних місцях: у блоґах, базах даних, Вікіпедії… Інструмент тісно пов'язаний з PubMed (впізнає PMID), відтак, беззастережно його можна пропонувати медикам та біологам. Як бонус – CitedIn створює кругову діаграму «Ресурси, що цитують даний документ».

Зарубані проекти

За вікном грудень, а отже можна вже потроху робити перші підсумки року. У вітчизняній бібліотечній справі дуже часто все закінчується на: а) рівні нарад, заяв, маніфестів, рекомендацій, проектів, звітів, планів, ухвал… які ніхто ніколи і не думав виконувати, та б) на рівні каменування, з гидкою усмішкою і бородатим жартом про ініціативу. У результаті, одні на повітряних маніфестах захистять кандидатські та докторські, а інші перетворяться на старих пердунів, щоб казати: «Та ми ще 30 років тому…». Щоб вберегтись від другого варіанту вирішив, хоча б для себе, вести якісь нотатки, бо подекуди й сам забуваєш, що реально робив.

Як успішні вчені використовують Інтернет для пропаганди своїх досліджень

Розуміння того, як успішні науковці використовують Інтернет для промоції власних робіт, які веб-ресурси мають найбільший успіх у кожній окремо взятій дисципліні, повинно допомогти молодим дослідникам побудувати власні ефективні веб-стратегії. Отож, команда наших старих знайомих відібрала 1525 часто цитованих вчених, які працюють в європейських наукових установах, і дослідила зовнішні посилання на їхніх персональних веб-сайтах та онлайнових бібліографічних списках. Офіційно результати з’являться вже наступного року в Journal of Documentation, наразі доступний препринт.

ETH-Bibliothek читачам

Підгледів на сайті бібліотеки Федеральної вищої технічної школи Цюриха відмінний набір лекцій та тренінгів для користувачів: Знайомство з ETH-Bibliothek, Чи достатньо лише Google для пошуку наукової інформації?, Ефективний пошук Web of Science та Scopus, Навички ефективного пошуку для архітекторів та інженерів-будівельників, Робота з бібліографічними менеджерами EndNote, Citavi, Mendeley, Написання наукових робіт, Що таке LaTeX, BibTeX, JabRef?, Планшети та IPad для навчання та роботи. Передер би усе без винятку! Щоправда, сам би не зміг проводити усі тренінги – погодьтесь, було б дивно якби людина без IPad навчила інших як користуватись IPad.