Імпорт записів в ORCID

Міжнародний реєстр унікальних ідентифікаторів вчених ORCID (Open Researcher and Contributor ID) не лише суттєво збільшив кількість організацій-партнерів, а й запустив відмінний інструмент для легкого імпортування списку документів дослідника з таких сервісів, як Australian National Data Service (ANDS) Registry, CrossRef Metadata Search, DataCite Metadata Store, Europe PubMed Central, ResearcherID, Scopus. Достатньо авторизуватися в ORCID, натиснути кнопку Import Works і обрати потрібний сервіс. При цьому, інші ідентифікатори автора також відображаються в профілі ORCID у полі Other IDs, відтак, зникла необхідність створення окремої HTML-сторінки з усіма своїми ідентифікаторами.

Чого добивається Міністерство освіти і науки України?

Максим Стріха: «Українське фізичне товариство стало однією з перших структур, які піднесли голос проти запропонованої МОН концепції профільної освіти у старших класах. Нагадаю: якщо цю концепцію буде реалізовано, то, починаючи з 2018 р., такі дисципліни як фізика, хімія, біологія в 10-11 класах лишаться лише в окремих спеціалізованих школах. А решта школярів (і всі без винятку сільські – адже в селі спеціалізованих шкіл не організуєш!) уже не зможуть претендувати на майбутнє учених і викладачів-природничників, вступати на інженерні та медико-біологічні спеціальності, – бо ж там усюди потрібні біологія, хімія та фізика.

Рік 2013

Промайнув ще один безглуздий (у робочому розрізі) рік. Ніби дещо й вдавалось (щось друкували, чимось нагороджували, кудись возили), але тема водочки, сільодочки і конверта досі залишається актуальною. Відтак, запитань й надалі більше, ніж відповідей. У коментатора до одного з попередніх постів, виникли підозри щодо мого оптимізму, тому заспокою (або ж розчарую) читачів цього блоґу – насправді, у мене ще достатньо серотоніну в мізках.

Громадські об’єднання і бібліотеки

Заглянув у Реєстр громадських об’єднань для пошуку спілок та організацій, що вболівають за інтереси бібліотек. Пошуковий інтерфейс не розуміє спецсимволів та логічних операторів, тому обмежився запитами: бібліотек, бібліотечна, бібліотечний. Знайшлося цілих 12 об’єднань. Кількість об’єднань тільки зростає, про діяльність більшості нічого не чув, а працівники вузівських та нанівських суворі індивідуалісти.

CitedIn

Знайшовся ще один альтметрікс-інструмент CitedIn. Якщо вірити обіцянкам, то CitedIn знаходить цитування у самих несподіваних місцях: у блоґах, базах даних, Вікіпедії… Інструмент тісно пов'язаний з PubMed (впізнає PMID), відтак, беззастережно його можна пропонувати медикам та біологам. Як бонус – CitedIn створює кругову діаграму «Ресурси, що цитують даний документ».

Зарубані проекти

За вікном грудень, а отже можна вже потроху робити перші підсумки року. У вітчизняній бібліотечній справі дуже часто все закінчується на: а) рівні нарад, заяв, маніфестів, рекомендацій, проектів, звітів, планів, ухвал… які ніхто ніколи і не думав виконувати, та б) на рівні каменування, з гидкою усмішкою і бородатим жартом про ініціативу. У результаті, одні на повітряних маніфестах захистять кандидатські та докторські, а інші перетворяться на старих пердунів, щоб казати: «Та ми ще 30 років тому…». Щоб вберегтись від другого варіанту вирішив, хоча б для себе, вести якісь нотатки, бо подекуди й сам забуваєш, що реально робив.

Як успішні вчені використовують Інтернет для пропаганди своїх досліджень

Розуміння того, як успішні науковці використовують Інтернет для промоції власних робіт, які веб-ресурси мають найбільший успіх у кожній окремо взятій дисципліні, повинно допомогти молодим дослідникам побудувати власні ефективні веб-стратегії. Отож, команда наших старих знайомих відібрала 1525 часто цитованих вчених, які працюють в європейських наукових установах, і дослідила зовнішні посилання на їхніх персональних веб-сайтах та онлайнових бібліографічних списках. Офіційно результати з’являться вже наступного року в Journal of Documentation, наразі доступний препринт.