Інтерактивна бібліотека Free Music Archive (FMA) пропонує користувачам високоякісні, легальні аудіо-файли, які доступні для завантаження і подальшого використання. Ресурс незамінний для меломанів, подкастерів, режисерів… творців бібліотечного аудіо та відео. Водночас, FMA виконує роль правової і технологічної платформи для обміну музикою – кожен депозит містить інформацію про автора, посилання на детальний опис твору, де можна придбати альбом.
Free Music Archive: музика безкоштовно
Створив
pan.bibliotekar
on пʼятниця, 18 квітня 2014 р.
Пасує до:
інструментарій,
мультимедіа
0
людей мають що сказати
Віртуальна виставка в Storify
Створив
pan.bibliotekar
on четвер, 17 квітня 2014 р.
Пасує до:
виставка,
інструментарій,
мультимедіа
1 людей мають що сказати
Ідея створення віртуальних виставок зі скриптами не мала продовження, тому тепер буду агітувати за простіший варіант – використання спеціальних сервісів. Позабавлявся зі соціальною мережею Storify, що дозволяє укладати окремі історії та хронологічні стрічки за допомогою різних соціальних медіа: Twitter, Facebook, Instagram, YouTube, Google+, Flickr... Користувачі можуть одночасно проводити пошук у кількох соціальних мережах, додавати текст і перетягати знайдені елементи в свою історію, чи стрічку.
Плач за надбавкою
Створив
pan.bibliotekar
on понеділок, 14 квітня 2014 р.
Пасує до:
право,
справи бібліотечні,
фінанси
57
людей мають що сказати

Не розумію, чому голосить бібліотечна спільнота за нібито втраченими 50% надбавки? Адже, згідно постанови Кабміну надбавка не скасовується, а просто від 25 березня «конкретний розмір надбавки встановлюється керівником установи». Схоже, більшість колег підозрює, що доблесне бібліотечне керівництво може спокуситися мерзенною перспективою залишити надбавки по самий граничний розмір тільки собі і своїм бойовим подругам? Хижий курс Нацбанку вже й так перетворив наші доплати на пшик, тому все таки сподіваюсь, що наші бібкерівники не поводитимуться як останні м*даки і зроблять все, щоб зберегти надбавки у 50%-розмірі.
Наукова періодика України: цитувати легко
Створив
pan.bibliotekar
Документи, що знаходяться у відкритому доступі, й так частіше цитуються, але тепер публікації з найпопулярнішого кириличного наукового порталу цитувати стало зовсім легко – скопіював, вставив, зберіг. При перегляді змісту конкретного номера видання на порталі Наукова періодика України, користувачі можуть обрати стиль цитувань: Бібліографія (ДСТУ), або Бібліографія (MLA). Очікуємо на новий бум використання порталу, а редакціям, які прагнуть бачити свій журнал читаним та впізнаваним, варто дбати про забезпечення НБУВ усіма необхідними даними.
CORE: єднає репозитарії
Створив
pan.bibliotekar
on субота, 12 квітня 2014 р.
Агрегатор CORE (COnnecting REpositories) покликаний полегшувати доступ до вмісту світових відкритих наукових архівів. Для цього агрегатор має на озброєнні п'ять компонентів: CORE Portal – пошук наукових публікацій, CORE Mobile – Android-додаток для пошуку і завантаження документів, CORE Plugin – можна інтегрувати в архів для рекомендації подібних документів, CORE API – дозволяє зовнішнім програмам взаємодіяти з CORE, Repository Analytics – для відстеження кількості отриманих метаданих та контенту з різних архівів.
Попит породжує придбання (ППП)
Створив
pan.bibliotekar
on четвер, 10 квітня 2014 р.

Всі ми знаємо, що хороший відсоток придбаних бібліотекою книг, так ніколи і не покидає своєї полиці. Як влучно помітив Ендрю Кіо: «Сама лише кількість томів зібраних у бібліотеці говорить нам тільки про їх вагу (в кг) та зайняту площу. Та на багато важливішими характеристиками колекції є її доцільність, якість і значення». Те ж саме можна сказати і про передплату електронних ресурсів. Щоб кошти витрачені на передплату не пропали даремно, нині у бібліотеках Північної Америки, Австралії та Європи активну перевірку проходить нова модель розвитку бібліотечної колекції Patron-driven acquisition (PDA) – користувачам пропонують великий вибір електронних документів, які бібліотека купує лише за фактом використання.
Шевченко і робота з боржниками
Створив
pan.bibliotekar
on пʼятниця, 4 квітня 2014 р.
Пасує до:
великі про нас,
історія
0
людей мають що сказати

Тарас Шевченко: «Навпроти губернаторського скверу прочитав я на блідо-блакитній вивісці: «Публічна бібліотека для читання». «Браво, – подумав я, – в Астрахані публічна бібліотека. Отже, і читачі є». Хлопчина-замазура показав мені вхід у цю святиню, і я благоговійно піднявся на другий поверх і вступив у єдину залу бібліотеки. Бібліотекар, в сюртуку з червоним коміром і з гренадерськими вусами, якого я прийняв за поліцейського чиновника, сказав мені, що книга Рибушкіна «Опис міста Астрахані» у даний час в бібліотеці відсутня, і що вона знаходиться у бухгалтера громадської опіки Васільєва. Я пояснив йому, що я нетутешній, але він все-таки відіслав мене до приказу громадської опіки. Робити нічого, відправився до згаданого бухгалтера Васільєва. І від цього поважного дідуся отримав надію прочитати книгу Рибочкіна завтра о 9 годині ранку».