Бібліотекознавчі журнали: на скільки вони відкриті?

Челсі Бовлі та Майке Вандегріфт проаналізували на «відкритість» 111 бібліотекознавчих журналів і навіть запропонували нову метрику для оцінки відкритості видань – HOii Factor (How Open Is It). Як виявилось, значний відсоток нашої фахової література, як і раніше, належить та контролюється комерційними видавництвами. Серед цифр, що насторожують: 38% журналів вимагають повної передачі авторських прав, лише 33% відкритих журналів пропонують безкоштовну публікацію, 3,6% не мають чіткої політики щодо відкритого доступу, а політика 5,41% журналів залишається невідомою. Словом, усе як і в нас – поки бібліотекарі вимагають від інших наукових дисциплін свято дотримуватись принципів та стандартів Відкритого доступу, саме бібліотекознавство дуже далеке від ідеалів відкритості.

Free Music Archive: музика безкоштовно

Інтерактивна бібліотека Free Music Archive (FMA) пропонує користувачам високоякісні, легальні аудіо-файли, які доступні для завантаження і подальшого використання. Ресурс незамінний для меломанів, подкастерів, режисерів… творців бібліотечного аудіо та відео. Водночас, FMA виконує роль правової і технологічної платформи для обміну музикою – кожен депозит містить інформацію про автора, посилання на детальний опис твору, де можна придбати альбом.

Віртуальна виставка в Storify

Ідея створення віртуальних виставок зі скриптами не мала продовження, тому тепер буду агітувати за простіший варіант – використання спеціальних сервісів. Позабавлявся зі соціальною мережею Storify, що дозволяє укладати окремі історії та хронологічні стрічки за допомогою різних соціальних медіа: Twitter, Facebook, Instagram, YouTube, Google+, Flickr... Користувачі можуть одночасно проводити пошук у кількох соціальних мережах, додавати текст і перетягати знайдені елементи в свою історію, чи стрічку.

Плач за надбавкою

Не розумію, чому голосить бібліотечна спільнота за нібито втраченими 50% надбавки? Адже, згідно постанови Кабміну надбавка не скасовується, а просто від 25 березня «конкретний розмір надбавки встановлюється керівником установи». Схоже, більшість колег підозрює, що доблесне бібліотечне керівництво може спокуситися мерзенною перспективою залишити надбавки по самий граничний розмір тільки собі і своїм бойовим подругам? Хижий курс Нацбанку вже й так перетворив наші доплати на пшик, тому все таки сподіваюсь, що наші бібкерівники не поводитимуться як останні м*даки і зроблять все, щоб зберегти надбавки у 50%-розмірі.

Наукова періодика України: цитувати легко

Документи, що знаходяться у відкритому доступі, й так частіше цитуються, але тепер публікації з найпопулярнішого кириличного наукового порталу цитувати стало зовсім легко – скопіював, вставив, зберіг. При перегляді змісту конкретного номера видання на порталі Наукова періодика України, користувачі можуть обрати стиль цитувань: Бібліографія (ДСТУ), або Бібліографія (MLA). Очікуємо на новий бум використання порталу, а редакціям, які прагнуть бачити свій журнал читаним та впізнаваним, варто дбати про забезпечення НБУВ усіма необхідними даними.

CORE: єднає репозитарії

Агрегатор CORE (COnnecting REpositories) покликаний полегшувати доступ до вмісту світових відкритих наукових архівів. Для цього агрегатор має на озброєнні п'ять компонентів: CORE Portal – пошук наукових публікацій, CORE Mobile – Android-додаток для пошуку і завантаження документів, CORE Plugin – можна інтегрувати в архів для рекомендації подібних документів, CORE API – дозволяє зовнішнім програмам взаємодіяти з CORE, Repository Analytics – для відстеження кількості отриманих метаданих та контенту з різних архівів.

Попит породжує придбання (ППП)

Всі ми знаємо, що хороший відсоток придбаних бібліотекою книг, так ніколи і не покидає своєї полиці. Як влучно помітив Ендрю Кіо: «Сама лише кількість томів зібраних у бібліотеці говорить нам тільки про їх вагу (в кг) та зайняту площу. Та на багато важливішими характеристиками колекції є її доцільність, якість і значення». Те ж саме можна сказати і про передплату електронних ресурсів. Щоб кошти витрачені на передплату не пропали даремно, нині у бібліотеках Північної Америки, Австралії та Європи активну перевірку проходить нова модель розвитку бібліотечної колекції Patron-driven acquisition (PDA) – користувачам пропонують великий вибір електронних документів, які бібліотека купує лише за фактом використання.