Вся власть буржуям!

Лежали собі у вільному доступі праці Маркса і Енгельса (на Marxists Internet Archive). Аж раптом видавці Lawrence & Wishart попросили адміністраторів сайту вилучити 1,600+ документів, оскільки саме їм належать авторські права на цю колекцію. Інтернет-активісти написали кілька гнівних онлайн-петицій і… виконали вимогу, тому що годі марксисту шукати правди в буржуазному суді. Видавництво збирається запропонувати Маркса-Енгельса академічним бібліотекам! і тривожиться, що наявність творів у відкритому доступі негативно вплине на майбутні продажі. Цікаво, чи спробує Lawrence & Wishart втулити нам цю чудову колекцію?

Створення сповіщень у Web of Science

Тестові доступи до інформаційних ресурсів можна ігнорувати, з ними можна ознайомлюватись, а можна й використовувати з максимальною ефективністю. Розуміння такої ефективності не зводиться лише до сотень завантажених підіефок, які ви навряд будете читати, а до налаштувань сповіщень про появу нових назв та цитування документів потрібної вам тематики. Ще понад місяць українські установи юзатимуть наукометричну платформу від Thomson Reuters, то ж давайте поглянемо як налаштувати сповіщення у Web of Science.

Не всюди так, як всюди

Нарешті змінив роботу. Якщо бібліотека ще у 90-тих почала активно займатися питаннями автоматизації, доступу до електронних ресурсів і подібними речами (про які багато з нас читали тільки на папері), то за всі ці роки просто не могло не назбиратись досхочу інструкцій, положень, рішень… Гора часу тепер витрачається на вивчення цієї «Війни і світу» в царині бібдокументацій. Особливо подобається використання блок-схем. Чому раніше не потрапляв на схожу практику? Та просто далеко не всі текст могли по центру вирівняти, які там схеми… Словом, дуже добре, що не всюди так, як всюди.

Google Glass у бібліотеці

Чар Бут і Дані Бречер розповіли нам про експерименти в Claremont Colleges пов’язані з можливістю пристосування Google Glass до потреб бібліотеки і навчального процесу. Аналогічні програми забавляння з дисплеєм доповненої реальності вже існують в університетах Маямі, Північної Кароліни, Вірджинії, Колорадо, Єлі… У Google+ можна приєднатись до малочисельної групи «Libraries and Glass», щоправда, серед повідомлень поки відсутні яскраві приклади бібліо-застосувань «розумних окулярів». Вітчизняні ж книгозбірні досі далекі від повної комп’ютеризації, інтернетизації… тому, наші бібліотекарі помацають пристрій ще не скоро. До того ж, всюдисущий ґуґлівський комп'ютер на базі Android використовує прозорий дисплей, камеру, має вигляд окулярів, і тому – ним може зацікавитись СБУ.

Каталогізація іноземки і Перекладач Google

Для того, щоб правильно каталогізувати документ потрібно розуміти про що в ньому йдеться. Зазвичай, якщо документ написано іноземною мовою, яку ми навіть приблизно не розуміємо, то документ відкладається десь у бік «до кращих часів». Який вихід? Або знайти носія мови, або відсканувати (чи помучитись і спробувати перенабрати незнайомі символи самотужки), зробити розпізнавання тексту і закинути отриманий текст в електронний перекладач. Складно, довго, нудно. Дякуючи @anntinomy вигадали ще один варіант… 

Ships Tag: нова онлайн-гра від Британської бібліотеки

Британська бібліотека та дослідницький центр Tiltfactor представили інноваційний спосіб залучення користувачів до дослідження та опрацювання цифрової колекції бібліотеки. У грудні минулого року понад мільйон зображень було розміщено на Flickr і тепер фахівці British Library сподіваються, що запуск онлайн-гри Ships Tag допоможе покращити якість метаданих цих документів. Ось така дивовижна можливість для Інтернет-гравців внести свою лепту в організацію величезної онлайн-колекції.

Кому вигідний ДСТУ ГОСТ 7.1:2006?

На сайті Книжкової палати України сказано, що «…уніфікація бібліографічного запису у відповідності до міжнародних рекомендацій та національних стандартів забезпечує сумісність бібліографічних даних як на вітчизняному, так і на міжнародному рівні, полегшує процеси розуміння та обміну інформацією і є необхідною умовою інтеграції до світового інформаційного товариства». Для уніфікації бібзаписів у нас використовується стандарт ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 – розроблений росіянами і гармонізований з вимогами ISBD. Цілком можливо, що стандарт дійсно сприяє обміну результатами каталогізації з Киргизією, Таджикистаном, Туркменістаном і з рештою країн, де його було прийнято, однак на етапі входження до справді світового, а не лише пострадянського, інформаційного товариства, виникають певні труднощі.