skip to main |
skip to sidebar
Зустрічайте Scimago Institutions Rankings – міжнародний рейтинг університетів та наукових установ. Рейтинг містить три категорії показників: Дослідження (Research), Інновації (Innovation), Веб-присутність (Web). Рейтинг розраховується щорічно, на основі показників наукометричної бази Scopus. Враховуються дані за останні 5 років (так, наприклад, для укладання рейтингу 2013 рік використовуються дані за 2009-2013 рр.), лише веб-показники розраховуються за останній рік (Див. Методологія).
Найбільший міжнародний репозитарій з галузі бібліотекознавства та інформаційних наук E-LIS поповнився сьогодні сотим вітчизняним депозитом! Ним стала стаття Тетяни Медвідь «Рубрикатор НБУВ» як відзеркалено еволюції сільськогосподарської науки. І хоча іспаномовні автори самоархівують понад сотню документів у місяць, а нам для цього знадобилося аж 10 років, все рівно, не зміг оминути постом цю символічну цифру. Принагідно, нагадую, що маю спокусливу пропозицію для усіх заклопотаних українських бібліотекознавців, які палко підтримують ініціативу Відкритого доступу.
Відразу з оголошенням бойкоту «кримській конференції» у Мережі з’явились заклики провести в межах львівського Форуму видавців свою бібліотечну конференцію, яка б за своїм розмахом, наповненням, складом учасників… затьмарила б усі східні аналоги. Форум вже наступного тижня, а замість обіцяної супер-пупер-конференції маємо звичний бібфорум від УБА. Якщо на щедрий приїзд іноземців, можливо, й марно було сподіватися, то куца присутність українських доповідачів неприємно дивує. Як так, адже конференцію на півострові щорічно відвідували тисячі бібліотечних спеціалістів з усієї країни? Вони ніби там увесь час сумлінно працювали, ділилися досвідом, вивчали інновації і т.д. Звідки ж тепер керівники вітчизняних книгозбірень черпають інформацію про бібліотечні ноу-хау?! Чи, можливо, якщо не включили в програму пляж, змагання з шашок, чи футболу, то й нема чого їхати?
Айзек Азімов: «Основи своєї освіти я здобув у школі, та цього було недостатньо. Справжню освіту – надбудову, деталі, правильну структуру – я здобув у бібліотеці. Для бідної дитини, чия сім’я не могла собі дозволити купувати книги, бібліотека була дверми до відкриттів і звершень; і я безмірно радий, що мені вистачило розуму пройти крізь ті двері та не змарнувати шанс. Тепер, коли я постійно читаю, що фінансування бібліотек усе скорочується, я розумію, що двері зачиняються, а американське суспільство знайшло ще один спосіб самознищення».
Подобається, що в ALEPH існує кнопка «Перевірити запис» – якщо каталогізатор введе у поле невідповідні дані, то після натискання кнопки система виведе на екран дані про помилку. Кожного разу натискати кнопку не потрібно, все рівно АБІС не дозволяє зберігати завідомо хибні записи. Ось з таких мікронюансів, на мою думку, і складаються добротні АБІСи. Тому, хочу віддати належне і зняти капелюха перед розробниками, за те, що вони розуміють автоматизовану бібліотечну систему не лише як банальну програму для вводу/виводу інформації.
Змінився зовнішній вигляд профілів науковців у Google Академія. Зміни косметичні – усе задля зручнішого перегляду сторінок профілів зі смартфонів та планшетів. Проте, така орієнтація на користувачів мобільних пристроїв навряд випадкова і, скоріш за все, базується на вдумливому аналізі уподобань академічної спільноти. Укладаючи переліки наукових додатків для iPad та Android, помітив, що вітчизняні (та й загалом кириличні) науково-освітні мобільні розробки, як правило, обмежуються куцими англійськими словниками та дитячими абетками. Відтак, навіть без наукометричних рейтингів, можна запідозрити, що щось зіпсувалось у механізмі вкраїнської наукової комунікації.
На сайті міжурядової неприбуткової організації CABI з’явилось нове видання CAB Thesaurus. CAB Тезаурус доступний на одинадцятьох мовах і охоплює галузі сільського господарства, наук про життя та охорони здоров'я. Звичайно, даний тезаурус можна використовувати як для задоволення індивідуальних інформаційних потреб, так і для розбудови інших інформаційних ресурсів. Для мене загадкою залишаються два моменти: 1) Як закордоном вдається знаходити гроші на фінансування таких проектів? і 2) Скільки потрібно провести флешмобів, щоб перекрити запуск подібних тезаурусів і нівелювати розрив між бібліотечними системами різних країн?
