skip to main |
skip to sidebar
Забезпечивши DOI для статей журналу, видавець може отримати не лише гарантію того, що читач завжди знайде запитувану статтю. Реєстраційна агенція CrossRef безкоштовно пропонує видавництвам взяти участь у програмі Cited by Linking, яка дозволить оперативно отримувати дані про цитування статей журналу (приклад). Механізм доволі простий – видавництва, що підтримали програму, повинні надсилати у CrossRef ще й пристатейні списки літератури. Попри те, що участь у програмі необов’язкова, до Cited by Linking вже долучилося купа видавництв.
Українські бібліотекарі навчились робити буктрейлери, але справа ця клопітка і потребує багато часу. Ті колеги, що не в силах відмовитися від використання відеоконтенту, але не хочуть марудитись зі створенням повноцінного буктрейлеру, просто зобов’язані спробувати погратися з Vine – мобільний додаток, що дозволяє створювати короткі (тривалістю до 6 секунд) відео кліпи та ділитися ними зі світом. Для створення відео потрібно лише натиснути та утримувати палець на екрані мобільного. Додаток дозволяє записувати звук робити простенький монтаж, змінювати швидкість та додавати зображення у відеоряд.
Якось журналісти Science викрили процвітаючий академічний чорний ринок у Китаї – сумнівні видавничі агентства спільно з корумпованими вченими безстрашно підторговували статтями в журналах, що індексуються у провідних наукометричних базах даних. Серед особливо успішних ділків на цьому поприщі називали сервіс Sciedit, який ніби обіцяв, що клієнтам достатньо просто замовити публікацію, а все решта зроблять за них. Щоправда, й коштувала така послуга чимало – подекуди ціна за статтю досягала £13,000. Нечесним китайським авторам наукові статті потрібні для досягнення різних кар’єрних висот, і навіть не знаю, що це за посада, яка дозволяє повернути такі шалені гроші за публікацію.
Вільно доступна бібліографічна база даних з комп’ютерних наук DBLP індексує понад 2,8 млн. публікацій більш як 1,4 млн. авторів. Користувачам доступні функції розширеного пошуку, експорту високоякісних записів у форматах BibTeX, RIS, RDF, XML, а також прикручено кнопки для продовження пошуку документів у Google, Google Scholar, MS Academic Search та в дискусійному форумі PubZone. За умов дотримання стандартів, усі охочі можуть запропонувати документи для включення у DBLP.
Міносвіти запропонувало на громадське обговорення проект Порядку затвердження рішень про присвоєння вчених звань, у якому, порівняно з усіма попередніми проектами, найграмотніше та найпрозоріше прописані наукометричні вимоги. Отож, окрім усіляких інших чеснот, від претендентів на високі звання професора, доцента та старшого дослідника пропонують вимагати певну кількість публікацій …у виданнях, що індексуються у провідних міжнародних наукометричних базах Web of Science та (або) Scopus…
Все ніяк руки не доходили подякувати творцям нового дизайну Directory of Open Access Journals. Раніше був реєстр, як реєстр – натискаєш на назви категорій та підкатегорій і переглядаєш журнали. Тепер у Реєстрі журналів відкритого доступу реалізовано миттєвий пошук по вмісту журналів і кинувшись на розшуки видань своєї галузі (відразу через Search/Subject) ризикуємо безнадійно заблукати. Тому, потрібно спершу вказати, що нас цікавлять виключно журнали (Journals vs. Articles), а тоді вже за допомогою Subject вийти на істинну кількість назв.
Феодосійський міський суд притягнув до відповідальності бібліотекарку за зберігання брошури Василя Марочка. Як відомо, заборони неабияк живлять популярність, тому кожен поридний український бібліотекар мав би подбати, щоб монографія пана Марочка «Голодомор 1932–1933 рр.» увійшла у всі читацькі топи. Знайшов книгу на сторінках Електронного архіву Голодомору в Україні 1932–1933 років – рішення окупаційного суду давно вже винесено, а лічильник досі показує лише 9 завантажень.
