skip to main |
skip to sidebar
Національна парламентська бібліотека України реалізує науковий проект під назвою «Українська бібліотечна енциклопедія» (УБЕ). На сторінці проекту запевняють, що це перша спроба в історії вітчизняної бібліотечної галузі заявити про себе у формі систематизованого зводу концептуально організованих і апробованих відомостей. Поки в УБЕ ще порівняно мало статей, однак ви вже можете дізнатись багато нового про бібліотечну галузь. Для прикладу, розділ «Персоналії» відкрив мені з десяток нових імен та кілька несподіваних міждисциплінарних зв'язків.
Видавництво Стенфордського університету HighWire Press оголосило про запуск нового продукту Stackly – веб-інструмент для створення, організації, збереження наукових документів, підтримки та розвитку наукового співробітництва. Водночас, Stackly легко інтегрується з видавничими веб-сайтами і пропонує видавцям активний спосіб просування контенту та взаємодії з науковою спільнотою. Поки що, веб-інструмент нагадує мені черговий гібрид соцмережі з бібменеджером, однак потрібно спробувати. Продукт платний – від $1.99 на місяць. Доступна 30-денна пробна версія.
Проект VIVO пропонує науковим та освітнім установам долучатися до створення семантичної павутини відкритих даних, яка дозволить швидко знаходити та переглядати інформацію про працівників, публікації, навчальні дисципліни ітд. Відкрита інформаційна хмара проекту заохочує до створення спеціальних додатків, таких як VIVOSearch, чи програма візуалізації інституційних партнерів. Поки що, мережу VIVO активно тестують 7 установ-партнерів.
В арсеналі сучасних науковців є такий неетичний і копірайтопорушницький хештег, як #icanhazPDF – вказуєте у твіті DOI статті, свій мейл, кріпите даний хештег і чекаєте, коли вам на скриньку надішлють потрібний науковий документ. З власного досвіду скажу, що спрацьовує хештег через раз, або й ще рідше. Керолін Кефрі Гарднер та Габріель Гарднер за допомогою Tweet Archivist відібрали 1238 твітів з #icanhazPDF за квітень-серпень 2014-го і спробували проаналізували використання цього хештегу в світі.
Компанія Springer спільно з Університетом Жозефа Фур'є розробила програму з відкритим вихідним кодом SciDetect, що дозволяє виявляти текст, який було створено за допомогою комп'ютерної програми SciGen та інших генераторів псевдонаукових робіт (таких як Mathgen, чи Physgen). SciDetect сканує .XML та .PDF файли і може аналізувати як цілий документ, так і окремі його частини. Не знаю, чому раптом вирішили спростити життя виданням у яких проблеми з рецензуванням? У будь-якому випадку, з хрестоматійним кириличним тестом SciDetect не впорається, а тому більшість наших видавців продовжуватиме вимагати мільйон рекомендацій для підстраховки.
На нещодавній конференції #SCDA15, довідався з доповіді академіка Ярослава Яцківа, що вже багато років поспіль Видавничий дім «Академперіодика» виконує Програму підтримки журналів Національної академії наук України. Дана програма ініційована Науково-видавничою радою НАНУ задля, увага! – підтримки високого рейтингу вітчизняних публiкацiй у свiтi. Спершу така «підтримка високого рейтингу» здійснювалась виключно шляхом тиражування, але тепер підтримка включає ще й виготовлення шаблонів та оригінал-макетів, редагування текстів статей і виготовлення частини тиражу, що призначена для безкоштовного розповсюдження.
Сьогодні все більше наукових установ та організацій підтримують власні електронні репозитрії. Вимоги до функціоналу електронних архівів різняться від галузі до галузі, відповідно, науковцям інколи складно визначити який саме репозитарій найкраще відповідатиме їхнім потребам. Порятувати розгублених науковців повинен мультидисциплінарний реєстр re3data.org, що дозволяє легко ідентифікувати репозитарії, визначити їх функціональні можливості та ступінь відкритості. Кожен зареєстрований архів отримує набір інформативних іконок, що неабияк спрощує життя дослідникам.
