Лейденський маніфест: 10 заповідей коректної наукометрії

По всьому світу керівництво університетів стало одержимим своїм місцем у світових рейтингах, науковці намагаються подавати рукописи виключно у журнали з високим імпакт-фактором, що нібито повинно допомогти отримати кращі гранти, а українські аспіранти вишукують якому б то шахраєві заплатити гроші, щоб отримати «скопусівську публікацію»... Подібні неприховані маніпуляції та хибні інтерпретації наукометричних показників вже стали чимось буденним, і ось Діана Хікс та Пол Вотерс разом з колегами втомились на це дивитись та уклали Leiden Manifesto – десять принципів, яких слід дотримуватися при проведені наукометричних досліджень. 

Проводимо мапування науки разом з Science of Science Tool

Платформу для аналізу та візуалізації даних Science of Science (Sci²) Tool розроблено спеціально для вивчення науки. Sci² Tool пропонує модульний набір програм для обробки та вивчення наукометричної інформації, що дозволяє проводити різні типи наукометричного аналізу: статистичний, географічний, хронологічний, тематичний, мережевий. Щоб завантажити Sci² Tool потрібно пройти безкоштовну процедуру реєстрації. Не можу сказати, що інтерфейс платформи інтуїтивно зрозумілий, а відтак доведеться студіювати підручники та просити допомоги в експертів. 

Священна корова наукової комунікації

На конференції Royal Society’s Future of Scholarly Scientific Communication, колишній головний редактор British Medical Journal Річард Сміт розповів про експеримент, який йому вдалось провернути ще будучи на посаді редактора, – 300 рецензентів отримали препринт на 600 слів, який навмисно містив 8 помилок. У середньому рецензенти знаходили по 2 помилки, ніхто не знайшов більше 5 помилок, а 20% експертів не зауважили жодної. Відтак, пан екс-головний редактор підозрює, що більшість з того, що публікується у журналах є або хибним, або маячнею, а тому було б краще, якби наукові видання взагалі відмовились від «священної корови» peer review і дозволили онлайн-читачам самостійно scientes bonum et malum. 

Як збільшити кількість наукових публікацій міжнародного рівня

Тетяна Андрєєва: «Якість статті – саме те, довкола чого взаємодіють автор, редактор та рецензенти. Якщо стаття має серйозні проблеми якості, виникають складнощі: чим більше автори потребують рекомендацій від рецензентів, тим менше імовірність знайти рецензента, який би погодився надати детальну рецензію. Тому існують такі автори, які пишуть гірше певного рівня і майже завжди залишаються за межами того кола, в якому можна отримати зворотний зв’язок та увагу від редакторів та рецензентів. Зрозуміло, що вони будуть звертатися до національних або інших журналів, які не намагаються працювати за міжнародними вимогами. Результатом стає своя окрема псевдонаука, яка не має нічого спільного з тим, куди рухається решта світу. Очевидно, що метою регуляторних органів та спільнот, зацікавлених у знищенні таких наукових гетто, стає формування умов, щоб і науковці, і журнали були такими, що працюють за спільними для наукового світу правилами».

Snowball Metrics: глобальний стандарт для інституційного бенчмаркінгу

У 2010 році в британських вишах було проведено опитування щодо впровадження систем управління дослідженнями. Виявилось, що без чітко визначених і загальних метрик керівники навчальних закладів практично не можуть здійснити осмислений порівняльний аналіз, а це безумовно заважає їм створювати та контролювати стратегічні напрями розвитку установу. Щоб зарадити такому горю, було створено метрики Snowball Metrics – надійні, зрозумілі та загальноприйняті методи оцінки якості управління науково-дослідної діяльності установ сфери вищої освіти.

CAS Source Index (CASSI) Search Tool

Безкоштовний пошуковий інструмент CAS Source Index (CASSI) Search Tool, від Chemical Abstracts Service (CAS), створено для швидкого пошуку або перевірки назв журналів і скорочень у галузі хімії та суміжних дисциплін. CAS – один з підрозділів Американського хімічного товариства, який з 1907 року видає реферативний журнал Chemical Abstracts. Інструмент дозволяє проводити пошук за назвою, абревіатурою, CODEN, ISBN, або ISSN. 

Highly Cited Researchers 2014

Зіштовхнувся з проблемою – Як переконливо продемонструвати, що частота цитувань у різних наукових галузях інколи надто сильно різниться, а тому не варта перемішувати наукометричні показники вчених різних дисциплін, бо в результаті отримаємо пєтька прібори? Вирішив використати для цього відкритий ресурс Highly Cited Researchers 2014 від Thomson Reuters, що дозволяє переглянути списки найбільш цитованих вчених згідно Essential Science Indicators.