Для формування конкурентного середовища та активізації участі молодих учених в науковій діяльності країни Міністерство освіти України запустило гуляти Мережею «Анкету відбору експертів серед молодих учених для участі в проведенні експертизи проектів за бюджетні кошти». Серед питань анкети знаходимо й несподіваний поворот у наукометричних вподобаннях міністерства – …Перелік статей за останні 5 років у журналах та збірниках наукових праць, що реферуються у наукометричних базах даних (Scopus, Web of Science, для фахівців соціо-гуманітарного спрямування можна вказувати статті за Index Copernicus)… Усім відомо, що серед основних характеристик якості будь-якого наукометричного інструменту – повнота його бази та критерії відбору для її наповнення. Достатньо лише краєм ока зиркнути на базу Index Copernicus (IC), щоб зрозуміти, що прирівнювання польського IC до Scopus та WoS – це або злий умисел, або ідіотизм.
Хто проштовхує Index Copernicus?
Створив
pan.bibliotekar
on неділя, 10 травня 2015 р.
Пасує до:
наукометрія,
політика,
право,
шкідництво
8
людей мають що сказати
Як МОН та ДАК висміюють вітчизняну наукову періодику
Створив
pan.bibliotekar
on субота, 9 травня 2015 р.
Пасує до:
періодика,
політика,
право,
шкідництво
0
людей мають що сказати
Погляньте, як англомовні статті Віснику КНУ (Філософія, Політологія) виразно красуються на головній сторінці сайту видання! Запевняю вас, що це далеко не унікальний приклад адже, табачніківський порядок формування Переліку наукових фахових видань ніхто не відміняв, а разом з ним продовжує діяти і ляпас здоровому глузду у вигляді вимоги про наявність статей англійською мовою на веб-сторінці видання. Редактори тих україномовних журналів, що прагнуть увійти, або залишитись, у престижному даківському списку, просто вимушені представляти хоча б дві англомовні статті на веб-сайті. Подібні відверті правові безглуздя не лише зароджують сумніви щодо щирості прагнень проведення освітніх реформ, а й псують імідж української науки на світовій арені. Здавалось, що очільники МОН та ДАК давно вже змінились, але нові керманичі чомусь продовжують плекати посіви міністра-українофоба.
Paperity: агрегатор відкритих статей та журналів
Створив
pan.bibliotekar
on четвер, 7 травня 2015 р.
Пасує до:
відкритий доступ,
і-ресурси
0
людей мають що сказати
Мультидисциплінарний агрегатор відкритих статей та журналів Paperity пропонує користувачам легкий і необмежений доступ до майже 780 тис. публікацій з понад 2,4 тис. наукових журналів. Агрегатор не тільки збирає бібліографічну інформацію, а й зберігає та опрацьовує повні тексти документів. Поки що у Paperity журналів значно менше ніж у DOAJ, однак агрегатор збирає публікації і з гібридних видань, а не виключно з тих, що крокують «золотим шляхом» відкритого доступу, тому ресурс має усі передумови для стрімкого росту. Варто окремо відзначити, що дружній інтерфейс та «довгий хвіст» Paperity безумовно повинні допомагати редакторам просувати свої журнали, а тому неодмінно долучайте українські назви до агрегатора.
Як обрати журнал для публікації англомовної наукової статті?
Створив
pan.bibliotekar
on неділя, 3 травня 2015 р.
Пасує до:
кар'єра,
періодика,
рецензування
0
людей мають що сказати

Якщо б раніше мене запитали, що на мою думку є найважчим у процесі публікації англомовної роботи у рецензованому журналі, то я б не задумуючись відповів – переклад. Виявилось, що й сам процес пошуку журналу приховує не одні граблі, і якби мене хтось заздалегідь попередив, то, можливо, я б собі не набив стільки гуль. Тепер спробую застерегти інших, але відразу зважте – моя історія без хепі-енду. Читачі з інших галузей повинні вибачати за наївняк – врахуйте специфіку українського бібліотекознавства, для якого англомовна публікація ніколи не була в пріоритетах, а міжнародна співпраця часто обмежувалася готельним номером кримської конференції.
Кнопка Google Scholar і російський ГОСТ
Створив
pan.bibliotekar
on середа, 29 квітня 2015 р.
Пасує до:
е-проги,
інструментарій,
google
6
людей мають що сказати
Вже майже місяць як з’явилася кнопка Google Scholar для переглядача Chrome, що дозволяє швидше проводити пошук повних текстів наукових документів в Інтернеті, одним кліком перенаправляє пошуковий запит у Google Академію та автоматично форматує посилання у потрібному стилі. Нічого особливого я у цій кнопці не побачив, тому й не поспішав про неї писати… але один зі слухачів сьогоднішнього тренінгу активно мене переконував, що найзручніше укладати список літератури згідно ГОСТу саме за допомогою цієї кнопки. Звичайно, як документ було проіндексовано, таку й цитату машина згенерує, однак мене більше зацікавило – де в Google Академії користувач знайшов ГОСТ?
Яким електронним серійним виданням не присвоюється ISSN
Створив
pan.bibliotekar
on вівторок, 28 квітня 2015 р.
Пасує до:
блогосфера,
періодика,
шкідництво
0
людей мають що сказати
Якщо електронне видання відповідає вимогам серійного видання, то йому запросто може бути присвоєно ISSN. Не присвоюється ISSN лише особистим веб-сторінкам, тимчасовим електронним ресурсам, рекламним та промо-сайтам, корпоративним сторінкам, чи веб-сайтам спільнот. Вирішив був подражнити необізнаних аспірантів – отримати ISSN для блоґу і написати, що тепер кожен може спробувати задовольнити вимогу МОН надіславши свою роботу для публікації у блозі з Міжнародним стандартним номером періодичного видання. Від ISSN International Centre надійшла відповідь – Вкажіть, будь ласка, чітко ім'я видавця на своєму сайті у рубриці «Про нас» і ми задовольнимо Ваш запит. Припиняю жарти і не стану засмічувати Ulrich's Periodicals Directory, але цікаво – якщо так швидко і просто можна отримати ISSN, то чому ж безліч редакторів вітчизняних наукових видань досі цього не зробили?
Гуманітарії за бортом!
Створив
pan.bibliotekar
on понеділок, 27 квітня 2015 р.
Пасує до:
бібліометрія,
наукометрія,
право,
фінанси
0
людей мають що сказати

Натрапив на положення про преміювання працівників Сумського державного університету за оприлюднення результатів наукових досліджень у виданнях, що індексуються базами даних Scopus та/або Web of Science. Нібито все чудово + високі місця у рейтингах доводять, що керівництво СумДУ знає кого преміювати, АЛЕ… Згідно, даного положення усе преміювання чомусь …здійснюється відповідно до рівня видання за імпакт-фактором. Навіть малеча знає, що поняття імпакт-фактора в Scopus не використовується і, відповідно, яким би хорошим не було видання, але якщо воно індексується виключно в Scopus, дослідник може отримати не більше 1300 грн. преміальних.