Безпілотники для бібліотек

Нині безпілотні літальні апарати використовують не лише для шпигунства, чи ведення воєн, а все частіше їм знаходять застосування у сільському господарстві, пожежогасінні, транспортуванні ітд. Очікуємо, також, що у недалекому майбутньому безпілотники стануть надійними помічниками бібліотекарів у задоволені інформаційних потреб користувачів, адже дрони можуть відразу передати користувачам потрібну інформацію, організувати відео-зв'язок, або допомогти з доступом до мережі Інтернет у географічно ізольованих регіонах. Водночас, безпілотники надають нові можливості для збору даних та проведення досліджень, а відтак цілком можуть стати частиною бібліотечних ресурсів, які можна буде позичати так само легко, як книгу, чи ноутбук, а зібрану за їх допомогою інформацію можна буде розміщувати в інституційних електронних архівах. 

Про тези, матеріали і вимоги

Побільшало спам-закликів від організаторів заочних конференцій з країн-сусідів, що пропонують надсилати тези, статті та все що є, і які за помірковану плату буде надруковано у збірнику тез, чи матеріалів конференції. Організатори безумовно проінформовані про українські законодавчі ініціативи і намагаються спокусити здобувачів легкістю здобуття жаданої іноземної публікації. Та чи задовольняють вимогу МОН тези, або матеріали подібних конференцій? 

Польський професор про Index Copernicus

Мало шансів на те, що в МОН одумаються та й відмовляться від лисенківської ідеї розширення рінцами та копернікусами переліку наукометричних баз, але допоки немає наказу – не можемо собі дозволити сидіти склавши руки. Попросив професора Університету імені Адама Міцкевича у Познані, відомого польського комуніколога і блоґера Емануеля Кульчицькі (Emanuel Kulczycki) дуже коротко розповісти про використання Index Copernicus у самій Польщі. 

ISBN для холодильника

Стелла Гріффітс, виконавчий директор Міжнародного агентства ISBN: «Подекуди система ISBN стала жертвою власного успіху – простота використання даних ідентифікаторів зумовила, що номери ISBN інколи присвоюють не книгам, а футболкам, іграшкам і т.д. У країнах, де уряд вирішує, які книги отримають ISBN, а які ні, ідентифікатори перетворюються на інструмент цензури. Крім того, іноді видавці не розуміють, що сам по собі ISBN просто ідентифікатор і якщо з ним непов’язані жодні метадані, то таке використання немає сенсу». 

ERIH PLUS: Європейський покажчик гуманітарних та соціальних наук

European Reference Index for the Humanities and the Social Sciences (ERIH PLUS) створено задля покращення представлення результатів європейських досліджень у галузях гуманітарних та соціальних наук. Потрібно пам’ятати, що оновлений ERIH PLUS – це вже не «добрий-старий ERIH», назви з якого експортувалися у Scopus, а просто реферативна база даних, яка жодним чином не враховує якість видань. Будь-хто і будь-коли може запропонувати нову назву для включення у ERIH PLUS. Для цього достатньо створити обліковий запис та надати інформацію про видання – вказати ISSN, назву, адресу, мову та тематику. 

Про Міністра освіти, який впевнено крокує дорогою президента Ющенка

Єдиний веб-портал органів виконавчої влади України запевняє, що очільник Міністерства освіти та науки Сергій Квіт врахував чиїсь побажання щодо «наукових публікацій у виданнях науковометричних баз» і відповідним наказом буде затверджено цілий список наукометричних баз, «а не лише деякі з них – Scopus та Web of Science, як передбачалося спочатку». Зрозуміло, що в світі існує лише 2 авторитетні наукометричні бази, що сповідують суворі та прозорі критерії відбору наукових видань. Усе решта – якийсь копернікус і всі без винятку розуміють, що обіцяне розширення робиться аж ніяк не заради покращення рівня вітчизняних досліджень. 

Розподілений пошук у наукових бібліотеках України

На сайті НБУВ з’явився Розподілений пошук у наукових бібліотеках України, що ніби дозволяє проводити пошук одночасно в електронних каталогах 17 бібліотек (за ключовими словами, автором, назвою, роком видання, ISSN/ISBN). Поки що у розподілений пошук додано лише каталоги бібліотек, що працюють з ИРБИС та Aleph. Сформований запит надсилається у е-каталоги, успішні відповіді-результати повертаються на сторінку НБУВ, де користувач вже може обрати бібліотеку, щоб продовжити роботу з її електронним каталогом. Складний запит відразу не задаси, а от перевірити, у якій бібліотеці є потрібний журнал, чи книга, можна. Давайте спробуємо знайти найближчу бібліотеку, у якій можна переглянути «Вісник Книжкової палати».