skip to main |
skip to sidebar
З’явився новий Journal Citation Report (JCR), що містить багато різних наукометричних показників для 11149 журналів, серед яких, звичайно, і свіжі імпакт-фактори. Для 272 журналів імпакт-фактори розраховано вперше, водночас, призупинено обрахунок показників для 39 назв – 29 через високий рівень самоцитувань, а 10 через підозрілу поведінку, яка схожа на «картель цитувань». 53% видань покращило свої IFи, а найвищий імпакт-фактор знову у CA: A Cancer Journal for Clinicians (115.84). Також, кажуть, цього року в JCR доступні 2 додаткових показника для коректного порівняння журналів: JIF Percentile – відображає категорію журналу в перцентелях та Normalized Eigenfactor (NE) Score – показник, що танцює навколо 1, для прикладу, якщо NE журналу = 2, то можна вважати, що він вдвічі впливовіший за середньостатистичний журнал галузі.
Врешті на Google Play з’явився довгоочікуваний безкоштовний додаток Mendeley для Android і тепер кожен зможе легко та невимушено управляти бібліографічною інформацією просто зі свого планшету, чи смартфону. Читайте, виділяйте та коментуйте будь-які PDF-файли, редагуйте і синхронізуйте записи та документи на всіх своїх пристроях, додавайте PDF-файли у бібліотеку Mendeley з інших додатків, або веб-браузера, переглядайте бібліотеку і групи Mendeley (онлайн, або оффлайн), проводьте пошук у своїй бібліотеці за ключовими словами, назвою, автором ітд. Також, задля збереження дискового простору розробники відразу подбали про завантаження та видалення файлів за вимогою.
Роман Черніга: «Окремо слід сказати про багаторічні заклинання представників наукової еліти (кортить узяти це слово в лапки) про легендарні 1,7% ВВП на науку, яких жоден уряд не може забезпечити. Справді, цю цифру закладено у відповідному законі, проте вона включає і НЕбюджетне фінансування. І тут виникає важливе запитання – а яку, власне, частку повинна фінансувати держава? Очевидно, в умовах, коли колишнє «народне господарство» зазнало тотальної приватизації, абсолютну більшість прикладних наукових розробок повинен фінансувати приватний бізнес, а не держава. Єдиний великий виняток – розробки для зміцнення обороноздатності України».
Book Citation Index Web of Science поєднує книжкові фонди бібліотек з аналітичними інструментами Thomson Reuters, що допомагає дослідникам максимально швидко та легко знаходити потрібну наукову літературу. Book Citation Index (BCI) містить дані про понад 60000 книг розпочинаючи з 2005 року і до сьогодні з галузей природничих, соціальних та гуманітарних наук (щорічно додається маже 10000 нових книг). BCI об’єднує наукові книги, журнали і матеріали конференції, які доступні у Web of Science та дозволяє аналізувати цитат-зв’язки між ними. Підрахунок сумарного цитування ведеться як для книг, так і для окремих розділів.
Експерт з наукометричних систем компанії Thomson Reuters, Павєл Касьянов показав на яскравому прикладі, як іноді разюче відрізняється цитованість національних та міжнародних проектів. Попри велику кількість спільних проектів Томського політехнічного університету (ТПУ) з інститутами Академії наук, показник нормалізованої середньої цитованості публікацій, які було написано в результаті такої кількісної співпраці, виявився меншим за середньосвітовий рівень, а часом і набагато меншим. Натомість, показник нормалізованої середньої цитованості публікацій науковців ТПУ, написаних з іноземними партнерами, виявився подекуди навіть більшим за середньосвітовий рівень.
Академічний видавничий гігант Elsevier подав скаргу до Нью-Йоркського окружного суду в якій звинувачує популярні сервіси Library Genesis та Sci-Hub у піратстві і порушені авторських прав. Видавець сподівається, що рішення суду дозволить заблокувати згадані сайти, прибрати їх з пошукових систем, позбавити хостингу і доменів, а також отримати мільйони доларів компенсації за завдані збитки. Скоріш за все суд дозволить Elsevier перейти у запланований наступ і це найболючіше вдарить саме по молодим дослідникам з країн, що розвиваються. В Elsevier, мабуть, праві, але погодьтеся, що це свого роду провокація – отримувати понад $ 1 млрд. чистого прибутку і при цьому просити в комп'ютерно-обдарованих, але бідних дослідників по $ 30 за статтю.
Нещодавно з жалем довелось спостерігати, як майже кожна друга працівниця однієї потужної столичної бібліотеки поспішала на роботу несучи під пахвою примірник відомої російськомовної газети, яку часто критикують за проросійську позицію та ведення антиукраїнської пропаганди. Особливо вразило, що це були не працівниці похилого віку, що можливо вже звикли отримувати інформацію з безкоштовних газет, а молоді люди у яких кожного робочого дня під рукою всі багатства Інтернету, унікальні фонди та найсвіжіша періодика! І це такі у нас інформаційні брокери та менеджери інформації? Даруйте та якось не вірю, що бібліотекарі, які задовольняють свої інформаційні потреби подібним чтивом, можуть, водночас, належно проводити аналітичні дослідження, дбати про інформаційну політику, розбудовувати національні проекти ітд.
