skip to main |
skip to sidebar
Поділюся одним з тих випадків, коли зацікавили не так результати дослідження, як… Хоча давайте розпочнемо з результатів, вони також цікаві. Стефані Лінек та Жозефіна Басслер опитали німецьких економістів і дійшли висновку, що при проведені наукових робіт сервісами Web 2.0 вчені послуговуються рідко, тому бібліотекам потрібно якось намагатись змінювати ситуацію на краще. Соцмережі дослідники використовують, як правило, для особистих потреб, а з науковою метою частіше юзають лише такі суворо спеціалізовані сервіси як ResearchGate та Mendeley.
У мережі з’явився лист Міністерства освіти України до якого науковцям важко підібрати пристойні епітети. Міністерство звернулось до проректорів з наукової роботи внз та директорів наукових установ, щоб ті заповнили відповідну анкету та й запропонували кандидатів до Наукової ради МОН. Питання 10-12 анкети нібито стосуються наукометрії і тут ми бачимо, що в МОН далі вірять сумнівній базі, яка індексує будь-які журнали, імпакт-фактор може бути замінений аналогічним показником, а саму назву бази Scopus написано з помилкою! Також, в анкеті ви знайдете такі бздури як «перелік монографій опублікованих у закордонних виданнях», чи нове монівське поняття «наукове звання»… Невже наші втрати підчас Революції гідності та в зоні АТО для того, щоб чиновники Міністерства освіти та науки з помилками писали?
Scopus росте як на дріжджах – за останні 7 місяців додано 83 млн. посилань на майже 4 млн. статей опублікованих до 1996 року. Схоже, ціла епоха, коли ельзевірівська база обраховувала показники лише для видань після 1996 року, залишилась позаду і це, безумовно, чудова новина для всіх наших академіків, які ще пам’ятають прогулянки з динозаврами. На сьогодні, середнє число посилань на статті до 1996 року становить 22.9 і вже навіть підраховано, що в середньому h-індекс вікових дослідників, пік наукової активності яких припав на минуле століття, може зрости на 24%. В Elsevier сподіваються додати до кінця року понад 10 млн. повних ретро-записів.
Мало яке академічне видавництво здатне самотужки гарантувати надійне довготривале збереження власних електронних видань, тому серйозні видавці звертаються по допомогу до відповідних архівних агенцій (таких як CLOCKSS, e-Depot, Global LOCKSS Network, Portico ітд.), які добре знають свою справу. Читачам, авторам та бібліотекарям добре було б навчитись визначати, які видавництва користають з послуг архівування, а які назви журналів вже завтра можуть зникнути враз і назавжди. Допомагати нам у цьому покликаний онлайн-реєстр The Keepers Registry, що дозволяє швидко знайти журнал за назвою, чи ISSN та перевірити, з якою з архівних агенцій той співпрацює.
«Як тобі це ще пояснити?! Може станцювати?». Мабуть, кожен з нас був свідком подібної педагогічної іронії. Однак, гарвардський біолог та науковий журналіст Джон Боханнон поставився до цього серйозно і успішно організував міжнародний конкурс «Dance Your Ph.D.», у якому дослідники перекладають свої дисертації мовою танцю та представляють відзняті відео на YouTube. Конкурс має ретельно розписані правила, але головне – конкурсант повинен мати ступінь PhD та бути частиною дійства.
Популярний ресурс Sci-Hub, якого боїться сам Elsevier, вирішив провести серед своїх користувачів жартівливий конкурс девізів університетів світу. Так, у змаганні топових британських вишів майже половина опитаних віддала свої голоси за девіз Лондонської школи економіки та політичних наук – «Rerum cognoscere causas» («Знати причини речей»). Натомість, переможцем серед університетів США став Массачусетський технологічний інститут з девізом «Mens et Manus» («Головою і руками»), що лише трішки обігнав девіз Каліфорнійського технологічного інституту та Університету Джонса Гопкінса «The truth shall make you free» («Істина зробить тебе вільним»). Ідея мені настільки сподобалася, що я вирішив, також, провести конкурс девізів університетів України.
У світі постійно зростає кількість зареєстрованих патентів, винахідників та патентних тролів і, відповідно, невпинно зростає й кількість судових процесів навколо патентів. У корпорації Google переконані, що модернізація популярної пошукової машини Google Patents, здатна відкрити нові горизонти простоти та точності роботи з патентною інформації, що неодмінно порятує мільйони людей від марної судової тяганини. Тож тепер Google Патенти навчились класифікувати результати пошуку Google Scholar згідно Cooperative Patent Classification codes, що дозволить користувачам переглядати патентну інформацію згідно категорій CPC і віднаходити в один клік цитування відповідних патентів у наукових журналах, монографіях ітд. Також, розробники значно спростили пошуковий інтерфейс і він став ще більш інтуїтивно зрозумілим, а дякуючи Google Translate користувачі можуть проводити пошук патентів різними мовами.
