Плата за публікацію

Деякі виробники псевдо-наукометричних продуктів випробовують на наївних українських дослідниках такий підступний маркетинговий прийом, як – публікація у журналах, які включені у Web of Science Core Collection, або Scopus, коштує тисячі доларів, тому вам значно дешевше буде опублікувати статтю у журналах, що включені у нашу базу. Не вірте, друзі, це неправда. У більшості наукових журналів, навіть таких топових, що індексуються у WoS та Scopus, публікація абсолютно безкоштовна. Так, іноді наукові журнали, щоб компенсувати видавниці витрати, справді стягують з авторів Article processing charge (APC) – від сотні доларів і аж до кількох тисяч за одненьку статтю. Однак, як правило, плата за публікації стягується у журналах відкритого доступу, і значно рідше в журналах, які розповсюджуються за традиційною моделлю передплати. 

Відсутнє рецензування? – Прикрийся політикою

Оглядач відділу освіти, науки, медицини та екології газети «Дзеркало тижня» Оксана Онищенко вибухнула гнівом на своїй сторінці в соцмережі, після того, як побачила, що науковий журнал НАН України «Соціологія: теорія, методи, маркетинг» опублікував сепаратистський антиукраїнський матеріал круглого столу, що відбувся в окупованому Луганську. Давайте спробуємо не зважати на питання держбезпеки, інформаційної політики, патріотизму… а просто відзначмо, що у згаданої журнальної публікації серйозні проблеми з рецензуванням – стиль відверто пропагандистський, а будь-які твердження та цифри висмоктані з пальця і не підкріплено жодними джерелами. 

Support Magdysh

Ірина Магдиш: «Є райони [у Львові], де взагалі нічого немає – жодного культурного центру, жодної бібліотеки, театру або кінотеатру. Це мертві райони в культурному сенсі. Єдина розвага для людей в такому районі - церква. І церква починає на цьому жирувати і зловживати страшним чином. В одному з таких районів в кожній школі у вестибюлі стоїть фігура Божої матері, обкладена квітами, такий вівтар маленький. Іноді я там заставала моменти, коли під час уроків діти стояли як на лінійці перед цим вівтарем, а пастор правив службу. На моє запитання, чому діти тут, а не на уроках, ніхто не знайшов, що відповісти». 

Хто здобуде Нобелівську премію? Щорічні прогнози від Thomson Reuters

Вже через кілька годин ми дізнаємось ім’я першого цьогорічного Нобелівського лауреата, а людей допитливих та нетерплячих закликаю погратися у «науковий тоталізатор». Розпочинаючи з 1989 року компанія Thomson Reuters щорічно укладає список ймовірних нобелівських лауреатів Citation Laureates у галузях медицини, хімії, фізики та економіки. Кандидати для списку обираються на основі кількості цитувань їх робіт. Звичайно, процес визначення переможців значно складніший, тому прогнози Thomson Reuters справджуються далеко не завжди.

Відзнака DOAJ

Популярний каталог журналів відкритого доступу DOAJ всіляко намагається сприяти підвищенню якості відкритих публікацій, і ось одним із кроків стало заснування DOAJ Seal – відзнаки для найкращих відкритих журналів. Якщо спробуєте здійснити пошук у каталозі, то побачите серед фільтрів й DOAJ Seal. Авторам слід пам’ятати, що Відзнака DOAJ пов'язана виключно з технічними моментами, а не з науковою цінністю, чи значущістю журналу. Відтак, публікація статті у журналі з DOAJ Seal гарантує її прекрасну видимість, але не підкаже скільки часу інші дослідники проводять з даним журналом. 

Крізь закриті українські стелажі: погляд з Айдахо

Бібліотекар Емі Кембел з Marshall Public Library (Покателло, США) на сторінках відомого журналу Library Trends поділилася своїми враженнями про відвідини українських бібліотек. Хоча видання й індексується у ВоС, маю певні підозри щодо рецензування конкретного матеріалу… та залишмо неточності і просто подивімося на наші бібліотеки очима іноземки з Айдахо. Що ж ми бачимо? Попри те, що руки українських бібліотекарів більше не зв’язані радянською ідеологією, відсутність відкритого доступу до фондів залишається частиною традиції бібліотечного обслуговування в Україні, а це ніби не по-дитячому обмежує інтелектуальну свободу наших читачів. 

Рейтинг українських бібліотекознавчих видань 2015

Проект ДокШир представив свіжий Рейтинг українських бібліотекознавчих видань станом на 30 вересня 2015 р.  За рік не відбулося якихось надзвичайних та блискавичних стрибків, проте варто відзначити, що Бібліотечний вісник добряче так обігнав Вісник Книжкової палати України за показником h-індексу, а відомий щоквартальник Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. несподівано поступився третьою сходинкою Науковим працям Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського.