skip to main |
skip to sidebar
Rex Libris – серія коміксів канадського ілюстратора Джеймса Тернера (James Turner) про пригоди Рекса Лібріса, головного бібліотекара Міддлтонської публічної бібліотеки. Рекс є членом таємного міжнародного товариства бібліотекарів Ordo Biblioteca, живе вже понад тисячу років, і звісно ж, за законами жанру, працював ще в Олександрійській бібліотеці. За допомогою давньоєгипетського бога мудрості Тота, який живе під бібліотекою, Рекс мандрує різними куточками Всесвіту, щоб зібрати штрафи за невчасно повернуті книжки та боротися з невіглаством і темрявою.
Як вам добре відомо – лише незначну частину всіх наукових досліджень буде врешті опубліковано. Причини різні: негативні результати, кепська англійська, відсутність новизни… та разом з усіма недоліками, дані препринти інколи містять ще й багато корисної та цікавої інформації, яка залишається невикористаною і забутою, через те, що не потрапила до рук аудиторії. Творці DropDeadPaper переконані, що кожен препринт наукової статті = спроба вирішити важливу проблему = заслуговує на увагу, а відтак усім пропонується безкоштовне сховище, де можна вільно ділитись подібними неопублікованими науковими роботами.
У Web of Science Core Collection з’явився новий Emerging Sources Citation Index (ESCI) – база даних журналів регіонального рівня для висвітлення питань місцевого значення. На появу саме такого ESCI давно очікували, однак мало хто сподівався, що новий індекс відразу стане частиною Core Collection. Попри згаданий локальний характер видань, усі журнали ESCI проходитимуть через суворе сито відбору. Thomson Reuters подбав, щоб була доступною інформація щодо цитувань журналів нової бази, проте дані цитування не сприятимуть збільшенню імпакт-факторів і для журналів з ESCI імпакт-фактори не розраховуватимуться.
Особливих змін цієї осені в «українському» Scopus не відбулось. Нікого не викинули, ба навіть навпаки – з найбільшої бібліографічної бази медичних наук MEDLINE підтягло журнал НАМН України «Проблеми радіаційної медицини та радіобіології» (ISSN 2304-8336). Нагадаю, що в Scopus з MEDLINE потрапляють записи без списків цитованої літератури, тому подібне потрапляння досить умовне, а для включення з пристатейними списками потрібно пройти повну перевірку. Також, припинили дублювати ще один наш медлайнівський журнал «Клінічна хірургія» (ISSN 0023-2130) і замість двох назв «Klinicheskaia khirurgiia» та «Klinichna khirurhiia» залишили лише одну.
Верховна Рада прийняла у першому читані «Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення системи державного управління в книговидавничій сфері». Головна фішка проекту – створення Українського інституту книги, який окрім всього займатиметься й підтримкою бібліотечної справи, популяризацією читання, наданням методичної, наукової, організаційної та іншої підтримки діяльності державних і комунальних бібліотек. При поверхневому розгляді ніби схоже на чергове бла-бла-бла, але заглянемо в текст проекту і знаходимо «пропозицію» доповнити статтю 26 Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» новими частинами, а саме – «Фінансування бібліотек здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв, через Український інститут книги, який виступає розпорядником коштів».
З’явився новий академічний пошуковик Semantic Scholar, що ніби спритно бігає тенетами у пошуках відкритих наукових документів. Систему навчили окремо розпізнавати ключові фрази, цитування та зображення, тому Semantic Scholar дозволяє дослідникам легко відкривати зв’язки між документами, які не так легко помітити за умов використання інших пошукових систем. Система працює переважно з публікаціями комп’ютерних дисциплін, однак розробники пообіцяли незабаром розширитись й на інші наукові напрямки.
Давно вже перестав слідкувати за рейтингами Webometrics, однак не можу не відзначити, що чим далі – то все чудесатішою стає методологія їх підрахунку. Пригадаймо, що розпочинали ці веб-рейтинги із закликів підтримувати ініціативу Відкритого доступу і вони й далі нібито служать цим ідеалам. Однак, спершу третину рейтингу віддали публікаціям, які згідно з Scimago входять до 10% найбільш цитованих у конкретній галузі, а тепер, якщо вірити офіційному сайту, укладачі рейтингу університетських веб-сайтів серйозно розмірковують над врахуванням у найближчих редакціях даних з профілів установ у Google Scholar Citations. В оновленому рейтингу планується віддати до 50% на сумарну кількість цитувань 10 кращих вчених установи згідно з даними Google Академія.
