Методика оцінювання ефективності діяльності наукових установ НАН України

Президія НАН України схвалила «Методику оцінювання ефективності діяльності наукових установ НАН України». Пишуть, що методика оцінюватиме розвиток установи в попередні роки, стратегічне планування роботи, наукові результати та заходи, інформування громадськості, відповідність матеріального та фінансового забезпечення, співпрацю з іншими установами. Залишу НАНівцям глибинний аналіз даної методики, а сам лише перевірю, чи сказано десь у тексті про наукометрію.

Денис Соловяненко: Я добре знаю, яким чином деякі українські науковці виростили собі «хірші»

Друга частина інтерв'ю з Денисом Соловяненком, директором ТОВ «Видавнича служба УРАН», координатором відомих проектів «Наукова періодика України» і «Український індекс наукового цитування», автором статей-бестселерів «Політика індексації видань у наукометричних базах даних Web of Scіence та ScіVerse Scopus» та «Бібліотека-2.0: концепція бібліотеки другого покоління». 

Денис Соловяненко: «В Україні стало занадто багато Скопусу, але при цьому науки анітрохи не побільшало»

До вашої уваги перша частина інтерв'ю з Денисом Соловяненком, директором ТОВ «Видавнича служба УРАН», координатором відомих проектів «Наукова періодика України» і «Український індекс наукового цитування», автором статей-бестселерів «Політика індексації видань у наукометричних базах даних Web of Scіence та ScіVerse Scopus» та «Бібліотека-2.0: концепція бібліотеки другого покоління». 

Socioindex: наукові журнали в соціальних мережах

Волонтерський проект Socioindex узявся укладати рейтинг наукових журналів України «за представленням у соціальних мережах». Поки у даному рейтингу представлено лише 14 назв видань, однак вже у березні нам варто побоюватися оновлення. Рейтинг має свою унікальну методологію підрахунку, що використовує простий, але своєрідний індекс впливу соціальних мереж. Головні індикатори оцінки – кількість користувачів, які вподобали сторінку (чи сторінки) журналу у Facebook, Twitter, ВКонтакті та Google+. Ось така недорога «альтметрика по-київськи». Не знаю, що саме показує цей рейтинг, але просто з цікавості поглянув би, скільки вподобайок мають сторінки топових наукових журналів. 

Що бібліотекам робити зі Sci-Hub?

Цікаві роздуми про «темну сторону» Sci-Hub з’явились на Caldera Publishing Solutions. Бібліотеки платять за доступ до електронних ресурсів видавництв. І бібліотекарі, і видавці потім зацікавлені отримати точну статистику використання передплачених ресурсів. Однак, тут на сцені з’являється Sci-Hub, що безкоштовно пропонує дослідникам доступ до мільйонів наукових статей і часто використовує для цього саме викрадені паролі бібліотек. Як наслідок – вчені не розуміють навіщо йти в бібліотеку якщо все можна отримати через Sci-Hub, видавці бачать, що їхні ресурси користуються шаленою популярністю, а бібліотеки, навпаки, упевнені, що ресурсами ніхто не користується, то ж відмовляються продовжувати передплату. Кожен дивиться у своє криве дзеркало, підозрює у нечесній грі інших і вдається до ірраціональних вчинків. 

Підтримай сторінку Пана на Facebook!

Після кількох років анонімності, модератори, можливо, найкращої мережі для домогосподарок, таки добралися до мого профілю і без зайвих попереджень видалили його. Звичайно, я читав правила Facebook, але все ніяк руки не доходили змінити профіль на сторінку. З другого боку, всі ці роки спокійно жив собі Пан Бібліотекар у Facebook, збирав тихенько коментарі та вподобайки, але замість кремлівських тролів браві модератори вирішили бомбанути саме його. Як би там не було, але багато моїх читачів звикли до Facebook-трансляції, тому перевантажу все наново. Прохання не кидати Пана у хвилину зажури, підтримати і вподобати оновлену сторінку! Попередні пости не зможу відновити, якщо вважаєте, що якийсь обов’язково повинен бути на фейсбук – напишіть мені.

Інтернет речей і його вплив на бібліотеки

Заінтригувала назва статі Брюса Месіса (Bruce Massis) у свіжому номері New Library World. Вже навіть було подумав, а чи не зайнятися серйозно IoT, щоб вивчитися на такого собі бібліотечного Мічіо Кайку і пророкувати, яких технологічних дивовиж варто очікувати в наших книгозбірнях вже у недалекому майбутньому. Однак, виявилось, що нічого конкретного про бібліотечний Internet of Things у статті немає, а все крутиться навколо питань безпеки та захисту персональних даних. «Інтернет речей» передбачає, що всі предмети побуту будуть оснащені вбудованими комп'ютерами та сенсорами, а відтак зможуть обробляти та обмінюватись інформацією і виконувати певні дії без втручання людини, як приклад, один із найвідоміших у світі українських стартапів Ecoisme.