skip to main |
skip to sidebar
Професор Лондонської школи економіки та політичних наук Еліот Грін (Elliott Green) визначив найбільш цитовані публікації з галузі соціальних наук згідно з даними Google Scholar. Цілком прогнозовано найцитованішою виявилась книга Томаса Куна «Структура наукових революцій». Пан Грін виділив кілька дисциплін – антропологія, економіка, освіта, географія, лінгвістика, менеджмент, філософія, політологія та психологія, і виявилось, що у ТОП-25 жодна з дисциплін не домінує над іншими, а перші 6 найбільш цитованих книг належать до різних дисциплін. Однак, якщо розширити перелік до ТОП-50, то економіка розпочинає переважати.
В 11-й серії американського телевізійного шоу «Adam Ruins Everything» знаменитий гарвардський біолог та науковий журналіст Джон Боханнон, автор відомої витівки з «шоколадною дієтою», поділився рецептом створення фейкового дослідження, з подальшою його публікацією у «хижому» відкритому журналі і вірусним поширенням через неперебірливі ЗМІ. Згідно Боханнона процес створення добірної антинаукової страви складається з 4-ох етапів – берете кривий зразок, вибираємо лише ті результати, які вам потрібні, публікуєте їх у сумнівному журналі і випускаєте прес-реліз з гучними заголовками, щоб роздразнити журналістів.
Редактори DOAJ нарешті успішно завершили процес реаплікації – усі журнали каталогу пройшли процес додаткової перевірки на відповідність оновленим суворішим критеріям DOAJ. Деякі журнали, що були включені в DOAJ, ніколи не оновлювали свої дані з моменти створення каталогу, то ж не дивно, що майже 3300 назв так і не змогли здолати reapplication. Вилучені журнали завжди зможуть подати повторну заявку на включення у DOAJ, а їх назви поки можна переглянути в окремому документі.
Кажуть, що наше Міністерство науки та освіти знову дозріло до використання наукометричних даних у прийнятті важливих рішень. Якщо рішення «вимагати публікації» від конкретних науковців вже давно назріло, то масштабувати цей досвід на рівні установ, чи країн, не так просто, адже часто достовірність даних Scopus (чи SciVal) та Web of Scіence (чи InCites) викликає серйозні побоювання. Коли в публікації зазначено назву установи, яка хоч трішки відмінна від офіційної, то у нас є всі шанси, що подібна публікація не потрапить у загальну скарбничку установи.
Бібліометричний інструмент Journal Scholar Metrics прагне оцінити продуктивність наукових журналів у галузях мистецтва, гуманітарних та соціальні наук шляхом підрахунку кількості їх цитувань згідно даних Google Scholar. Рейтинги розділено на тематичні категорії та підкатегорії, всередині яких можна проводити сортування за допомогою 6 наукометричних показників та країною-видавцем. Україна поки представлена лише 12 журналами, тому потрібно буде якось розповісти упорядникам Journal Scholar Metrics про нашу «Бібліометрику української науки».
Настав час випробувати ще один бібліографічний менеджер для студентів та дослідників Colwiz. Сервіс розроблено вченими Оксфордського університету в березні 2013 року, і він, також, ніби пропонує усі функції, які повинен мати сучасний бібменеджер: створення бібліотеки, перегляд, пошук, коментування наукових документів ітд. Colwiz можна використовувати виключно онлайн, а можна й на десктопах, для різних операційних систем. Нові наукові публікації можна знайти за допомогою вбудованої пошукової системи, яка надає користувачам доступ до посилань з різних баз даних (зокрема WoS, Google Scholar, PubMed, Scopus). Водночас, існує більш знайоме усім вирішення із спеціальним застосунком для браузера, за допомогою якого також дуже зручно поповнювати свою бібліотеку.
Як любив повторювати герой одного телесеріалу – Усі брешуть! Журнал Science оприлюднив статистику звернень користувачів до популярного піратського ресурсу Sci-Hub, що пропонує безкоштовний доступ до мільйонів наукових публікацій. За минулі півроку за допомогою Sci-Hub було висмоктано приблизно 28 млн. документів! Серед країн-лідерів за кількістю запитів: Китай (4,4 млн.), Індія (3,4 млн.), Іран (2,6 млн.). Завантажують різне: від застарілих фізичних експериментів до найновіших досягнень у галузі біотехнології. Elsevier найбільше страждає від діяльності Sci-Hub, проте іншим топовим видавцям теж дістається.
