skip to main |
skip to sidebar
Сервіс CitEc пропонує дізнатися кількість та джерела цитувань документів, що представлені на сторінках популярного тематичного репозитарію для економістів Research Papers in Economics (RePEc). Для всіх повнотекстових відкритих документів алгоритм CitEc намагається витягти списки пристатейних посилань. Процес автоматизований, машина робить багато помилок, однак, так вже вдалось видобути понад 25 мільйонів посилань.
Юрій Андрухович: «У Костомарова є праця «Богдан Хмельницький», де він описує Хмельниччину, зокрема, велетенські широкомасштабні єврейські погроми. Переможна хода козацької армії – це, крім всього іншого, погроми. І в Хмельницького були три принципові моменти: немає бути на його території жодного єврея, немає бути жодного єзуїта і жодного уніата.
Впродовж лише одного тижня довелось почути від багатьох користувачів зауваження, що переходити щоразу на сайт Sci-Hub незручно, а тому краще встановити собі відповідний застосунок для браузеру. Гаразд, чого не зробиш, щоб догодити читачам. Поліз у веб-магазин Chrome і знайшов два подібних додатки: Sci-Hub Links та Find DOI in sci-hub. Принцип роботи цих букмарклетів – знаходите DOI статті, клікаєте правою кнопкою миші і потрапляєте на сторінку з повним текстом від Sci-Hub. Хмм… не скажу, що це дуже зручно, але можна не зупинятись на знайденому, адже JavaScript, для подібної процедури, повинен бути дуже простеньким.
Творці Knowledge Unlatched переконані, що бібліотекам та видавцям до снаги гарантувати відкритий доступ до наукових книг та журналів. Замість того, щоб кожному замовляти та купувати одні й ті ж назви у видавництві, можна всім гуртом скинутись і відразу зробити монографії доступними під відкритими ліцензіями Creative Commons. Подібна практика обходитиметься бібліотекам не дорожче за традиційне придбання літератури, але відкриватиме безліч переваг для авторів, видавців і, що найголовніше, читачів.
Під час Міжнародного Тижня Відкритого доступу постійно презентують якийсь цікавенький проект, що повинен допомогти науковцям ставати ще більш відкритими. Якось це була, наприклад, кнопка Open Access, а цього року співзасновники популярного альтметрікс-сервісу Impactstory представили ідентифікатор oaDOI. Про ініціативу DOAI (Digital Open Access Identifier) вже якось писав, тепер маємо і посилання oaDOI, які також запровадять користувача на сторінку, де знаходиться відкрита версія роботи. Інформацію про документи творці черпають з DOAJ, CrossRef, DataCite та BASE.
Якщо уважно поглянете на оновлений інтерфейс популярного медичного пошуковика PubMed, то помітите три інформаційних блоки: Latest Literature, Trending Articles, PubMed Commons, які, відповідно, містять інформацію про свіжі публікації, найзапитуваніші статті та нові коментарі. PubMed Commons повністю інтегровано в PubMed, тому автори-коментатори можуть завзято використовувати новий сервіс, як зручний майданчик для обговорень та запеклих дискусій. Крім того, щоб відразу не кидати PubMed Commons напризволяще, додатково реалізовано програму Journal Clubs.
Кожен маленький бібліотекар та видавець знає, що за допомогою сервісу RoMEO від SHERPA можна швидко перевірити політику наукових видань щодо копірайту та самоархівування. Просто знаходимо потрібний журнал і дивимось на колір: зелений – самоархівуй скільки влізе, синій – тільки постпринти, жовтий – тільки препринти, білий – самоархівування не вітається. Більшість українських академічних видавців вперто намагається зареєструватись де тільки можна, тож варто засвітитися й на сервісі RoMEO.
