skip to main |
skip to sidebar
Записам платформи Web of Science нарешті набридло жити в ізоляції зі своїм ResearcherID і тепер вони активно інтегрується з реєстром унікальних ідентифікаторів науковців ORCID. Вже понад 7 млн. записів Web of Science Core Collection містять дані ORCID і щомісяця ця цифра невпинно зростає. Якщо ви щасливий власник профілів ORCID та ResearcherID, то можете запросто їх поєднати і рухати туди-сюди свої дані. У пошуковому полі Web of Science «Ідентифікатор автора», також, сміливо можемо вказувати ORCID.
Якщо про «хижацькі» журнали нерідко згадував на сторінках блоґу, то псевдонауковим спамовим видавцям «монографій» досі якось щастило прошмигнути повз мою увагу. Тож давайте знайомитись – на теренах України промишляє Lambert Academic Publishing (LAP), підрозділ німецької видавничої групи Omniscriptum Publishing Group, яка базується в Саарбрюккені та має 27 дочірніх компаній. Співробітники LAP вишукають по світу наївних аспірантів і надсилають їм спокусливу пропозицію абсолютно безкоштовно опублікувати наукову роботу – дипломну, дисертацію, дослідницький проект ітд.
Як виявити найважливіші наукові публікації певної галузі за всю її історію? На плечах яких титанів стоять теперішні науковці? Де шукати інтелектуальне коріння сучасних напрямків досліджень? На усі ці питання можна відповісти за допомогою програми CitedReferencesExplorer (CRExplorer), яка використовує дані з Web of Science, або Scopus. Просто встановіть програму та завантажте у неї дані про публікації разом з цитуваннями.
Scopus індексує понад 21000 журналів, тому не дивно, що серед цих назв могли затесатися кілька з сумнівною репутацією. Однак, Іван Стєрлігов і Татьяна Савіна доводять, що проблема значно масштабніша, ніж може здаватись – Scopus містить дані кількох сотень сумнівних журналів зі списку нашого невтомного борця з «хижацькими» виданнями, денверського бібліотекаря Джефрі Біла. Подібні «хижі» журнали намагаються нажитися на «статтях у Scopus» і використовують шпальти видань не для наукової комунікації, а виключно для заробітку – приблизно за $300-700 опублікують що-небудь, що імітує рецензовану статтю.
Оригінальний ресурс Directory of Open Access scholarly Resources (ROAD) містить бібліографічні записи відкритих ресурсів, яким було присвоєно унікальний ідентифікатор періодичного видання ISSN. Кожен науковий журнал повинен мати ISSN, і, відповідно, якщо відкритий журнал отримав ISSN, то він повинен автоматично відображатися у каталозі ROAD. Перевірте, якщо не знайдете своє видання у каталозі, можливо, з вашим ISSN щось не так.
У разі виявлення серйозних помилок у науковій публікації її слід відкликати. Така публікація (retracted papers) перестає визнаватися усіма дослідниками, а на сторінках видань та в базах даних робиться відповідна позначка. Відкликані публікації, звичайно, не варта використовувати, а тим більше цитувати, однак чомусь вчених це не стримує. Джеймі А. Тейшейра да Сілва та Хелмар Борнеман-Кіменті переконують, що завинив тут Відкритий доступ – понад 79% видавців дозволяють дослідникам самоархівувати свої роботи і вчені, які проводять пошук, наприклад, через Google Scholar, оминають сайт журналу, відразу потрапляють на препринт та й не знають, що публікацію було відкликано.
Один з найбільших світових благодійних фондів Wellcome Trust, що опікується захистом життя тварин та людей, створив відкриту видавничу платформу Wellcome Open Research. Платформа обіцяє швидку і прозору публікацію результатів досліджень та вихідних даних. Якщо у традиційній занепадницькій видавничій моделі авторам потрібно місяцями чекати на рецензію і публікацію, то Wellcome Open Research обіцяє впоратись за тиждень. Вчений завантажує препринт, вихідні дані, і відразу ж розпочинається процес Open Peer Review + коментування читачів.
