Профіль дослідника в Preview Microsoft Academic 2.0

Корпорація Майкрософт продовжує розвивати власну академічну пошукову систему і пропонує нам випробувати Preview Microsoft Academic 2.0. На тлі певної національної істерії з Google Scholar, можливо не всі пам’ятають, що у світі існують й інші альтернативні безкоштовні наукометричні інструменти, серед яких і Microsoft Academic. Система Microsoft Academic дозволяє користувачам випробувати переваги семантичного пошуку, легко ідентифікувати авторів, галузі, журнали, конференції і за допомогою фільтрів швидко управляти результатами. Також, система підкаже посилання на повний текст документу, покаже список використаної літератури, кількість і джерела цитувань, подібні публікації… 

Кампанія з підвищення обізнаності щодо метрик наукових журналів

Редактори Nature Research опитали майже 1000 авторів Nature Research та понад 2500 авторів Springer Nature і виявили, що в процесі прийняття рішень щодо публікації результатів власних досліджень 48% авторів незадоволені тією інформацією, яку представлено на сайтах видань. Тому, попри усе різноманіття журнальних метрик, більшість дослідників продовжує орієнтуватися на імпакт-фактор при виборі журналу.

Розподіл обов'язків у редакційній команді наукового журналу

Армен Гаспарян: «У всьому світі на посаду головного редактора видавець (власник видання) зазвичай призначає відомого фахівця у якійсь галузі, що володіє солідним досвідом проведення наукових досліджень, оформлення статей до публікації, рецензента і наукового редактора впливових видань... На жаль, у зв'язку з інформаційним бумом, суттєвим збільшенням кількості наукових журналів і відносним скороченням кількості доступних фахівців великого калібру роль головних редакторів у багатьох журналах знижується. Багато головних редакторів, особливо керівники великих установ, які обтяжені великою кількістю технічних і адміністративних функцій, нерідко фігурують у наукових журналах суто формально, не звертають уваги на те, що і як публікується у журналі». 

Українське бібліотекознавство в Scopus

Сьогодні кожна порядна українська академічна бібліотека готова проводити тренінги для науковців а-ля – як написати наукову статтю, яка потім неодмінно опиниться у Scopus та Web of Science. А давайте подивимось на скільки все прекрасно у самих бібліотекарів зі Scopus та WoS, адже важко вчити грати на сопілці інших, якщо сам не вмієш. Надзвичайно точний запит відразу не побудую, тому давайте запитаємо щось на кшталт: (TITLE-ABS-KEY(library) AND AFFILCOUNTRY (Ukraine)) AND (LIMIT-TO (SUBJAREA, "SOCI")) AND (LIMIT-TO(DOCTYPE , "ar")), а потім вручну відберемо потрібні результати. 

Google Docs vs Authorea: спільна робота з науковими документами

Несподівано випала нагода перевірити як простіше разом писати статтю – за допомогою Google Docs, чи Authorea? Зовсім цього не планував, але пощастило одночасно попрацювати над трьома рукописами, з різними співавторами і з різними веб-сервісами. Одну з робіт написано ще дідівським методом – пересилали доківський документ Gmail, у режимі «Рецезування» вносили правки, знову пересилали… і так кільканадцять разів. Я невдячний з ґмейлом запарився, а люди колись писали, рецензували за допомогою лише паперової пошти! Знімаю капелюха перед попередниками, але нині паперова, чи електронна пошта – вже не найпривабливіший варіант. 

Фактори наукового співробітництва: Чому ви співпрацюєте?

Усі знають, що вчені співпрацюють між собою, але залишається відкритим питання – чому? Що штовхає дослідників пірнути у вир продуктивних стосунків з різними науковими партнерами? Автори великого дослідницького проекту, які вивчають особливості наукового співробітництва словенських вчених, вирішили поділитися результатами веб-опитування дослідників з чотирьох дисциплін: математики, фізики, біотехнології та соціології. Цілком очікувано найнадійнішими провісниками співпраці виявились: індивідуальні характеристики та ресурси, однак, крім цього ще дуже багато різних складних соціальних механізмів лежать в основі наукової співпраці. 

GlobalTreeSearch: скільки видів дерев у світі?

Фахівці Botanic Gardens Conservation International протягом двох років вивчали літературу і консультувались з експертами, щоб створити для нас GlobalTreeSearch – першу глобальну базу даних усіх 60065 видів дерев, яка містить також інформацію про їх поширення на рівні країн. Звідти можете почерпнути, що найбільшу кількість видів дерев має Бразилія – 8715 видів, далі йде Колумбія – 5776 та Індонезія – 5142. Крім Арктики та Антарктики, які, звісно, взагалі не мають дерев, найменша кількість видів росте в Неарктичному регіоні Північної Америки – менше 1400 видів.