Колись на конкурсі молодих вчених Міністерство освіти і науки України підтримало мільйоном перспективний проект Інституту фізичної оптики імені О.Г. Влоха «Систематизація фахових журналів вищої школи на основі наукометричних досліджень», і ось тепер, схоже, ми можемо скористатися його результатами. У журналі «Ukrainian Journal of Physical Optics» з’явилася стаття науковців Інституту за участі директора та головного редактора Ростислава Влоха, у якій представлено новий підхід для оцінювання рівня українських наукових журналів та збірників наукових праць на основі відповідності запропонованим критеріям.
Влохівська система оцінки українських фахових видань
Створив
pan.bibliotekar
on неділя, 14 травня 2017 р.
Пасує до:
наукометрія,
періодика,
рейтинги,
шкідництво
4
людей мають що сказати
«Цитологія і генетика» в Scopus
Створив
pan.bibliotekar
on пʼятниця, 12 травня 2017 р.
Пасує до:
бази даних,
наукометрія,
elsevier,
scopus
2
людей мають що сказати
Нові номери відразу 5 українських наукових журналів більше не індексуватимуться у Scopus, але натомість в авторитетній ельзевірівській базі Україну тепер представлятиме міжнародний науковий журнал Інституту клітинної біології і генетичної інженерії НАН України «Cytology and Genetics» (ISSN 00954527). Чесно кажучи, журнал вже давно представлений у Scopus, просто раніше редактори бази були щось наплутали з країною-видавцем. Крім того, «Cytology and Genetics» один з небагатьох українських журналів, що включений у Science Citation Index Expanded (2015 Impact Factor 0.340).
Автор для кореспонденції
Створив
pan.bibliotekar
on середа, 10 травня 2017 р.

У процесі подання рукописів серйозні наукові журнали вимагають вказувати автора для кореспонденції (corresponding author), який відповідатиме за спілкування з редактором журналу, дбатиме про інтереси усіх співавторів, можливо, підписуватиме якісь формальні документи від їх імені, а потім й відповідатиме на листи дослідників, що зацікавляться публікацією. Автор для кореспонденції – це не обов’язково перший у переліку автор, чи науковець, що найбільше доклався до дослідження. Для того, щоб контактна інформація залишалася актуальною багато років, автора для кореспонденції, як правило, обирають серед дослідників, які мають стабільне робоче місце в своїй установі, або призначають на цю роль молодих науковців, щоб ті набиралися досвіду в процесі подання статті та роботи над зауваженнями рецензентів.
ResearchGate і видимість академічної репутації
Створив
pan.bibliotekar
on субота, 6 травня 2017 р.
Пасує до:
альтметрікс,
наукометрія,
соцмережі
0
людей мають що сказати
Академічна соціальна мережа ResearchGate розраховує для користувачів свій власний індикатор RG Score. Попередні дослідження доводили, що показники RG щось та й говорять нам про наукову репутацію, однак нові дані не підтверджують подібні висновки. Група вчених вивчила три різні типи профілів авторів на ResearchGate – 104 автора з високим RG Score, 73 нобелівських лауреати 1975-2015 рр. та щотижневі дані 4 авторів з різними RG Score. Отримані результати свідчать про те, що величина RG Score залежить насамперед від активності вченого у соцмережі і практично неможливо отримати високий бал RG виключно за допомогою публікацій.
Профіль дослідника в Preview Microsoft Academic 2.0
Створив
pan.bibliotekar
on середа, 3 травня 2017 р.
Корпорація Майкрософт продовжує розвивати власну академічну пошукову систему і пропонує нам випробувати Preview Microsoft Academic 2.0. На тлі певної національної істерії з Google Scholar, можливо не всі пам’ятають, що у світі існують й інші альтернативні безкоштовні наукометричні інструменти, серед яких і Microsoft Academic. Система Microsoft Academic дозволяє користувачам випробувати переваги семантичного пошуку, легко ідентифікувати авторів, галузі, журнали, конференції і за допомогою фільтрів швидко управляти результатами. Також, система підкаже посилання на повний текст документу, покаже список використаної літератури, кількість і джерела цитувань, подібні публікації…
Кампанія з підвищення обізнаності щодо метрик наукових журналів
Створив
pan.bibliotekar
on четвер, 27 квітня 2017 р.
Редактори Nature Research опитали майже 1000 авторів Nature Research та понад 2500 авторів Springer Nature і виявили, що в процесі прийняття рішень щодо публікації результатів власних досліджень 48% авторів незадоволені тією інформацією, яку представлено на сайтах видань. Тому, попри усе різноманіття журнальних метрик, більшість дослідників продовжує орієнтуватися на імпакт-фактор при виборі журналу.
Розподіл обов'язків у редакційній команді наукового журналу
Створив
pan.bibliotekar
on вівторок, 25 квітня 2017 р.
Армен Гаспарян: «У всьому світі на посаду головного редактора видавець (власник видання) зазвичай призначає відомого фахівця у якійсь галузі, що володіє солідним досвідом проведення наукових досліджень, оформлення статей до публікації, рецензента і наукового редактора впливових видань... На жаль, у зв'язку з інформаційним бумом, суттєвим збільшенням кількості наукових журналів і відносним скороченням кількості доступних фахівців великого калібру роль головних редакторів у багатьох журналах знижується. Багато головних редакторів, особливо керівники великих установ, які обтяжені великою кількістю технічних і адміністративних функцій, нерідко фігурують у наукових журналах суто формально, не звертають уваги на те, що і як публікується у журналі».