skip to main |
skip to sidebar
Компанія Clarivate Analytics нещодавно придбала сервіс Publons, і тепер на платформі Web of Science ви зможете побачити відповідну вкладку. Для чого потрібен Publons? Дослідники з усього світу створюють безкоштовні профілі у Publons, щоб легко відстежувати, перевіряти та представляти свій рецензентський досвід. Усім відомо, що без експертної оцінки наука рухалась би навпомацки, і нам важко було б відрізнити справжні наукові відкриття від шахрайських витівок. Однак, при цьому робота рецензента важка, часомістка та неоплачувана… а з Publons рецензенти можуть спробувати отримати хоча б більше морального задоволення.
Вам відмовили у публікації, рукопис повернули, а редактор ще й навздогін написав у листі кілька неприємних абзаців – Як з таким тягарем жити далі? Знаю, що відразу не хочеться повертатись до свого рукопису, але давайте спробуємо розібратись, чому так сталось, адже відмовляють навіть потенційним нобелівським лауреатам. За минулі кілька місяців мені вдалося назбирати купу різноманітних rejected від різних журналів, тому можу запропонувати своєрідний топ-відмов.
Даремно побоювався, що IFLA World Library and Information Congress 2017 у польському Вроцлаві, перетвориться на свято виключно публічних бібліотекарів, адже ми отримали кілька цікавих доповідей від університетських колег. Так, наприклад, група доповідачів з Університету Пітсбурга поділилася своїм досвідом впровадження сервісів Library Publishing у поєднанні з використанням можливостей альтметрікс. Представлений досвід до смішного простий – віджет від комерційного Plum Analytics встановлено на веб-сторінках 38 наукових журналів університету, а бібліотекарі провели серію роз’яснювальних робіт серед редакторів та читачів про альтметрікс і що можуть означати ці цифри.
Згідно з результатами дослідження Деніеля С. Гіммельштейна і команди, відомий піратський ресурс Sci-Hub може забезпечити миттєвий доступ до 2/3 усіх наукових статей, що становить понад 85% від усіх робіт опублікованих у журналах, які доступні на умовах передплати. Для деяких великих популярних видавців, таких як Elsevier, понад 97% журнальних статей нелегально зберігаються на серверах Sci-Hub і доступні там абсолютно безкоштовно. Більш того, 31% статей, які не охоплює Sci-Hub – публікації, якими ніхто не цікавиться.
Безкоштовна платформа ScienceOpen, що володіє повним спектром можливостей для ефективного обміну результатами досліджень та закликає вчених підтримувати ініціативу Відкритої науки, пропонує нову онлайн-колекцію Climate Change: Open Access з питань зміни клімату, глобального здоров'я та відновлюваних джерел енергії. База колекції оновлюється автоматично і наразі містить майже 7500 дослідницьких статей, які доступні усім для читання, повторного використання та обміну.
Люблю, коли сонце влітку припікає і держчиновники починають згадувати у своїх текстах про наукометрію. Кабмін затвердив положення про Національний репозитарій академічних текстів та новий порядок державної атестації наукових установ. Заплановано включати до Національного репозитарію усі академічні тексти незалежно від дати їх створення. Ресурси репозитарію повинні стати допоміжним засобом для експертизи академічних текстів на наявність плагіату, а після повноцінного запуску ресурсу монівці наобіцяли ще й створити наукометричну базу даних.
Редакції українських наукових журналів вірять, що список літератури укладений згідно з вимогами ДСТУ 8302:2015 заважає потрапити в омріяні Scopus та Web of Science. Водночас, більшість редакцій не хочуть й розлютити ДАК, відтак вимагають від авторів надсилати рукописи відразу з двома варіантами оформлення списку використаної літератури, а також з транслітерацією, або вільним англомовним перекладом, кириличних джерел. Уявіть себе на місці автора-іноземця – невже перечитавши такі вимоги до оформлення вам закортить відправити рукопис у цей журнал?
