Дописи про англомовні наукові публікації

У продовження теми рукописів, редакторів, відмов… Вирішив зібрати разом усі попередні дописи з власними переживаннями і порадами щодо тонкощів написання статей для справжніх рецензованих видань. Щоб пост не видався надто коротким, напишу ще одну банальну річ: у хороших наукових журналів – хороші редактори. Для мене, вихованця вітчизняної традиції наукової періодики, було доволі несподівано отримати лист, наприклад, від самого Вольфганга Гленцеля, де він пояснював своє рішення щодо мого рукопису. І так було з кожним топовим журналом, з кожним топовим редактором. 

Загублені установи в Google Scholar Citations

Науковці можуть вказувати у профілях Google Scholar Citations свою інституційну приналежність, що дозволяє системі потім об'єднувати профілі авторів за установами. Група іспанських вчених вирішила перевірити, чи Google Scholar здатна коректно ідентифікувати всі установи та правильно визначити її працівників. Для цього науковці систематично бомбардували Google Академію пошуковими запитами про 82 іспанські академічні установи. Виявилось, що дана функція добре спрацьовує для більшості установ, однак вона не може виявити усі установи в базі, не завжди створює унікальний запис для установи і не об'єднує всіх авторів, що належать до однієї установи. 

Директорати для бібліотек

Український Уряд запускає наступний етап реформи державного управління, тож тепер у пілотних міністерствах буде створено нові структурні підрозділи – директорати політики і директорати стратегічного планування та євроінтеграції, які займатимуться формуванням політики у підзвітних сферах. На спеціально створеному порталі будуть зібрані вакансії, звідкіля можна буде відразу подавати документи на конкурс. Дивлюся, який новостворений підрозділ покликаний посилити спроможність міністерств до аналізу й оцінки ефективності політики у бібліотечній галузі і побоююсь, що про нас вкотре забули. 

Publons: і нехай увесь світ довідається, що ти – рецензент

Компанія Clarivate Analytics нещодавно придбала сервіс Publons, і тепер на платформі Web of Science ви зможете побачити відповідну вкладку. Для чого потрібен Publons? Дослідники з усього світу створюють безкоштовні профілі у Publons, щоб легко відстежувати, перевіряти та представляти свій рецензентський досвід. Усім відомо, що без експертної оцінки наука рухалась би навпомацки, і нам важко було б відрізнити справжні наукові відкриття від шахрайських витівок. Однак, при цьому робота рецензента важка, часомістка та неоплачувана… а з Publons рецензенти можуть спробувати отримати хоча б більше морального задоволення. 

Отримали відмову. Що робити далі?

Вам відмовили у публікації, рукопис повернули, а редактор ще й навздогін написав у листі кілька неприємних абзаців – Як з таким тягарем жити далі? Знаю, що відразу не хочеться повертатись до свого рукопису, але давайте спробуємо розібратись, чому так сталось, адже відмовляють навіть потенційним нобелівським лауреатам. За минулі кілька місяців мені вдалося назбирати купу різноманітних rejected від різних журналів, тому можу запропонувати своєрідний топ-відмов. 

Бібліотека, як видавець і альтметрікс

Даремно побоювався, що IFLA World Library and Information Congress 2017 у польському Вроцлаві, перетвориться на свято виключно публічних бібліотекарів, адже ми отримали кілька цікавих доповідей від університетських колег. Так, наприклад, група доповідачів з Університету Пітсбурга поділилася своїм досвідом впровадження сервісів Library Publishing у поєднанні з використанням можливостей альтметрікс. Представлений досвід до смішного простий – віджет від комерційного Plum Analytics встановлено на веб-сторінках 38 наукових журналів університету, а бібліотекарі провели серію роз’яснювальних робіт серед редакторів та читачів про альтметрікс і що можуть означати ці цифри. 

Чи вдасться науковим бібліотекам пережити Sci-Hub?

Згідно з результатами дослідження Деніеля С. Гіммельштейна і команди, відомий піратський ресурс Sci-Hub може забезпечити миттєвий доступ до 2/3 усіх наукових статей, що становить понад 85% від усіх робіт опублікованих у журналах, які доступні на умовах передплати. Для деяких великих популярних видавців, таких як Elsevier, понад 97% журнальних статей нелегально зберігаються на серверах Sci-Hub і доступні там абсолютно безкоштовно. Більш того, 31% статей, які не охоплює Sci-Hub – публікації, якими ніхто не цікавиться.