Електронна бібліотека «Україніка»

Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського створила та розпочала активно наповнювати електронну бібліотеку «Україніка», яка повинна акумулювати різноманітні документи про Україну, її історію, економіку та культуру. На сторінці нової е-бібліотеки «Про проект» можете докладніше довідатись про мету і завдання проекту, але відразу попереджаю, що там текст не для людей зі слабкими нервами. Основні джерела поповнення «Україніка» – електронні ресурси НБУВ та відкриті українознавчі веб-ресурси наукових установ і культурних закладів. 

sciNote: електронний записник для лабораторій

Прекрасно структурований та інтуїтивно зрозумілий онлайн-записник sciNote пропонує вченим позбутися  паперових блокнотів і розпочати легко управляти своїми науковими даними за допомогою цифрового записничка з безліччю цікавих функцій. Безкоштовний sciNote дозволяє структурувати свою роботу в проектах, експериментах та завданнях, створювати гнучкі робочі процеси, слідкувати за прогресом, запрошувати колег, роздавати різні набори дозволів у команді та за кілька секунд генерувати докладні звіти. 

Зуб на Scopus

Потішний договір можна переглянути на ProZorro – Українська медична стоматологічна академія замовила у полтавської підприємиці Ольга Мриц «Послуги із організації публікації наукових робіт у спеціалізованих виданнях, що зареєстровані у наукометричній системі Scopus, та інформаційно – консультативний супровід цього процесу». Коштує послуга 150.000 грн. і, що цікаво, згідно з текстом договору пані Ольга не наобіцяла керівництву академії «золотих гір». Виконавець просто приймає від замовника електронні матеріали, консультує авторів, організовує проведення рецензування (?) та подачу матеріалів у відповідні спеціалізовані видання. 

Рейтинг українських бібліотекознавчих видань 2017

З’явився оновлений Рейтинг українських бібліотекознавчих видань, який намагається популяризувати ініціативу Відкритого доступу серед українських бібліотекарів та видавців. Дані для обрахунку рейтингу отримано за допомогою пошукової системи Google Академія, з урахуванням різних варіантів написання назви видання. Рейтинг укладено за величиною h-індексу, у випадку рівності – за кількістю цитувань. Через відомі недоліки Google Академії даний рейтинг не можна використовувати для оцінки якості журналів. 

Paperbuzz: наукові статті, про які говорять

Відомі альтметрікс-гравці Impactstory та Public Knowledge Project представили на цьогорічній Altmetrics Conference новий інструмент Paperbuzz, що дозволяє користувачам безкоштовно та відкрито стежити за онлайн-потоком популярних наукових статей. Ідея проста – тепер вам не потрібно прикладати алтметрікс-лічильник до кожної статті, а обираєте потрібну категорію і потік найпопулярніших публікацій формується автоматично. Для підрахунку балів статті враховується активність користувачів з різних джерел: Twitter, Newsfeed, Hypothesis, Unpaywall… Потоки можна відфільтрувати за темою, відкритістю контенту, формою викладу. 

Мільйони з держбюджету на Scopus та Web of Science

Вітчизняних наукометристів постійно обмежували в легальному доступі до комерційних наукометричних інструментів, але минулого тижня Міністерство освіти та науки «прорвало» і чиновники пообіцяли передплатити доступ до Scopus та Web of Science за кошти держбюджету для майже сотні українських вишів і наукових установ МОН. Ініціатори проекту сподіваються, що доступ до Scopus та WoS «підвищить якість досліджень і розробок» українських науковців. Кумедно, що більшість університетів отримає відразу 2 інструменти, мабуть, за логікою чиновників – якщо інструментів буде вдвічі більше, то й якість досліджень зростатиме вдвічі швидше. 

I4OC: Initiative for Open Citations

Цитати – це чи не найважливіший інструмент для виявлення, поширення та оцінки наукових знань. Однак, дані щодо цитувань, як правило, не представлені в машинозчитуваній формі та знаходяться «під захистом» непослідовних ліцензій. Саме тому, наукові видавці, дослідники etc. співпрацюють пліч-о-пліч у рамках ініціативи Open Citations, щоб зробити дані про цитування структурованими, відокремленими та відкритими. Підтримка ініціативи дозволить створити загальнодоступну глобальну мережу наукових даних про цитування, що спростить користувачам доступ до наукового контенту, дозволить вивчати зв'язки між галузями та сприятиме науковому поступу.