skip to main |
skip to sidebar
Поки українські чиновники обирали своїх у директорати (і паралельно змушували чужих марно збирати гори непотрібних папірців), ми якось позабули про монівську ініціативу присвоювати вітчизняним фаховим журналам категорії А, Б та В. Однак, оновлений сайт нашого фахового журналу «Бібліотечний вісник» повернув мене до суворої реальності – зеленкувату естетичну гаму веб-сайту просто по центру розбавлено кнопкою «Англомовні публікації». Сторонній читач навряд зрозуміє чому такий акцент зроблено на публікації ще 2015 року, але бібліотекарі знають, що в Україні досі діє божевільний табачніківський порядок формування Переліку наукових фахових видань, який вимагає наявності статей англійською мовою на веб-сторінці видання.
Керівник Cybermetrics Lab Ісідро Агуілло (Isidro F. Aguillo) спершу в своєму твіттері, а потім і на офіційній веб-сторінці, повідомив, що Ranking Web of Repositories більше не оновлюватиметься. Причина проста – «Resources limited, community not interested». Зважте, що мова лише про один з рейтингів від Cybermetrics Lab, інші рейтинги лабораторії ніби цвістимуть далі. Щоправда, методологія супер популярного в Україні Ranking Web of Universities знову зміниться, оскільки в липні для деяких установ іспанці нарахували таку величезну кількість веб-сторінок, що аж самим стало смішно.
Щороку, під час Тижня Відкритого доступу, намагався опублікувати відповідне тематичне повідомлення, тож вирішив не зраджувати звичці і цього разу. Відкритий доступ переміг, але агітатори, апологети, прихильники і випадкові люди, які просто вирішили примазатись, відмовляються це визнавати! Sci-Hub зробив усі потрібні наукові статті вільно доступними за допомогою моделі чорного відкритого доступу. Усі інші «кольорові» моделі відкритого доступу ковтають пил міжселищних доріг і цікавлять тепер хіба що луддитів, грантоїдів та істориків науки.
Ґреґорі Нельсон та Денніс Еґґетт взяли журнали Американського хімічного товариства за період 2006-2011 рр. та й порівняли цитованість 814 відкритих статей з цитованістю 27621 статті, які доступні на умовах передплати. Краща цитованість відкритих статей спостерігалась лише у журналах з низьким та середнім імпакт-фактором, а от для статей з журналів з високим імпакт-фактором жодних суттєвих різниць не виявили. Довго беріг першопочаткову ідею цієї публікації для прийдешнього Тижня Відкритого доступу, однак після переможного поступу «партизанського відкритого доступу», уся ця пропаганда золотих, зелених, діамантових та гібридних доступів втратила будь-який сенс, тому хочу закцентувати увагу читачів на іншому…
Реєстр цифрових дослідницьких інструментів DiRT допомагає науковцям знаходити та порівнювати спеціалізовані інформаційні веб-ресурси – від систем управління контентом до програм для розпізнавання нотного тексту, від пакетів статистичного аналізу до ПЗ для створення мап думок. Попри обіцянку в головному меню про можливість переглядати ресурси за тегами, чи категоріями, краще залишитись на головній сторінці, відповісти на запитання «Мені потрібен інструмент, щоб...» (або «Я хочу працювати з такими даними…») та обрати відповідне.
Свену Хаґу та Мартіну Бренделю з Цюріхського університету вдалося провести перше докладне дослідження охоплення бази Microsoft Academic (МА). Дослідники написали скрипт на Perl, який витягує метадані з майкрософтівського академічного пошуковика, а потім порівняли представлення та цитованість документів власного інституційного архіву ZORA згідно з даними Microsoft Academic, Scopus та Web of Science. Виявилось, що MA перевершує Scopus і WoS щодо охоплення книг та матеріалів конференцій, але гірше за Scopus індексує журнальні статті.
Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського створила та розпочала активно наповнювати електронну бібліотеку «Україніка», яка повинна акумулювати різноманітні документи про Україну, її історію, економіку та культуру. На сторінці нової е-бібліотеки «Про проект» можете докладніше довідатись про мету і завдання проекту, але відразу попереджаю, що там текст не для людей зі слабкими нервами. Основні джерела поповнення «Україніка» – електронні ресурси НБУВ та відкриті українознавчі веб-ресурси наукових установ і культурних закладів.
