Feed Navigator: фінські наукові ріки

Безкоштовний фінський сервіс Feed Navigator – це своєрідний спеціалізований каталог RSS-каналів веб-сайтів з різних наукових дисциплін. Без будь-яких додаткових реєстрацій обираєте улюблені публікації та ключові слова, створюєте свою персональну river of science і отримуєте найновішу інформацію на теми, що вас цікавлять, просто натиснувши сірий ромб ліворуч. Публікації можна відразу переглядати, зберігати, ділитися у соцмережах, чи експортувати у RefWorks. Зараз користувачам доступно майже 11700 каналів, що постійно оновлюються. 

Проект наказу МОН «Про затвердження Порядку формування Переліку наукових фахових видань України»: який у цьому SENSE?

Наприкінці року Міністерство освіти та науки України дуже оперативно провело громадське обговорення проекту наказу МОН «Про затвердження Порядку формування Переліку наукових фахових видань України». Повідомлення з’явилось на сайті ввечері 21 грудня 2017 р., а зауваження та пропозиції просили надсилати до 30 грудня 2017 р. Проте, текст проекту досить активно розповсюджувався через фейсбук-сторінку Наукового Комітету Національної ради з питань розвитку науки і технологій, тому всі зацікавлені мали час, щоб відреагувати. 

Наукпоп українською: ще зовсім недавно ми могли тільки мріяти

Кілька років тому безуспішно намагався агітувати колег до популяризації науково-популярної літератури навіть за умов нульового комплектування. З україномовним наукпопом були тоді величезні проблеми – пригадую, не знайшов нічого популярного про еволюцію новіше 1918 року! Молода плеяда вітчизняних видавців нарешті відкрили для себе прибутковість наукпопу і вже на Франкфуртському книжковому ярмарку західні видавці дивуються, що за придбання прав на переклад і видання книжки між собою конкурують по 5-6 українських видавців! Поки не планую повернути щомісячні дайджести «Наукопоп» – просто, окремий допис, щоб відзначити успіхи українських перекладачів науково-популярної літератури. 

Рік 2017: куди підключити свою електрогітару?

Розпочну цьогорічний дайджест з жаданівської цитати: «Стрес – це коли ти граєш на електрогітарі, а в залі немає електрики». Вихованці комсомольської школи люблять проробляти такий фокус з юними ентузіастами – вимкнуть електрику на щитку, наївний ідеаліст бігає по залу, метушиться, тикає у всі розетки, а комсомольці собі регочуть: «Схоже, не такий ти вже й крутий рокер, як розповідав?!». Не дайте себе обманути. Ми ще так вжаремо, що шиби повилітають. Майже кожен місяць надміру приправлю якоюсь літературною цитатою, що назбирав протягом року – потрібно ж їх якось використовувати. 

Скільки разів можна публікувати те саме?

Читаю у блозі Антона Сененка: «Колись МОН, ще за часів Табачника, ускладнив життя науковцям, вимагаючи для захисту, наприклад, ступеня кандидатів наук, не 3, а 5 статей. Для справжнього науковця – фізика, хіміка, біолога, медика тощо – дві додаткові статті, особливо в експериментальному дослідженні – важкий тягар. Але, як бачимо зі статистики захистів педагогів, соціологів, економістів – їм це не заважає. Бо, бачте, виявляється, результати можна просто вигадувати і жоден бюрократичний бар'єр їх не зупиняє». 

Індекс Гройсмана і наукометрія національного статусу

Кабінет Міністрів України затвердив порядок та критерії надання закладу вищої освіти статусу національного, підтвердження чи позбавлення цього статусу. Шкода, але в документі нічого не сказано про бібліотеки. Добре хоч, що виконання «Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності закладів освіти» опинилось серед обов’язкових критеріїв, адже тут ми досі маємо пункти про бібліотечний фонд та забезпечення учнів підручниками. Далі у дописі йтиметься про збочену інтерпретацію українськими урядовцями наукометрії, тому прохання відійти від екранів усіх, кому ще не виповнилося 18 років. 

Code Ocean: відкрий науковий код

Все більше сучасних досліджень проводиться з використанням програмного коду, статистичного аналізу та алгоритмів, які потім не публікують у традиційних наукових журналах, чи матеріалах конференцій, попри те, що вони мають надважливе значення для відтворення результатів досліджень. Творці платформи Code Ocean вирішили виправити такий недогляд і пропонують дослідникам та розробникам ділитися, знаходити, запускати програмний код, який було використано при проведені наукових досліджень.