skip to main |
skip to sidebar
Міністерство освіти та науки України анонсувало створення Відкритого українського індексу наукового цитування. Спершу критики «всього монівського» сплутали показник та покажчик, Міністерство витримувало гросмейстерську паузу і от нарешті розповіло вже значно більше про проект. Отож, як ви знаєте, ми маємо новий Порядок формування Переліку наукових фахових видань України, який вимагає від журналів категорії «Б» присвоєння кожному опублікованому матеріалу ідентифікатора DOI. Дивимось на перелік реєстраційних агенцій і розуміємо, що для наукових журналів підходить саме Crossref.
Дивуюсь, як деякі науковці, посадовці, активісти можуть стверджувати, що наукометрія не працює?! Давайте позабавляємося суто кількісними ревізіями в Scopus. Покажу вам нове диво-природи в цій базі – журнал «International Journal of Engineering and Technology». За 2 попередні роки опублікував 51 роботу, однак цього року з’явилося вже майже 2000 публікацій! Українці вже опублікували в цьому журналі 127 документів, кожна така публікація може мати кілька співавторів, то ж самі рахуйте скільки зачотних скопусівських дядь і тьоть отримає українська наука.
З’явився Crossref Open Citation Index (COCI) – перший відкритий індекс цитувань, що містить понад 300 мільйонів відкритих цитат з Crossref. Нагадаю гарячим і запальним, що Citation Index – це не якийсь «ще один хірш», а бібліографічний покажчик, що, в даному випадку, містить записи про цитування між науковими публікаціями та дозволяє користувачам встановити, які документи посилаються на інші документи. Отож, COCI зібрав усі відкриті цитати DOI-to-DOI з Crossref і прикрутив аскетичний тестовий інтерфейс (дамп з усіма даними COCI можна завантажити з figshare).
Бібліографічний менеджер та соціальна мережа науковців Mendeley запропонувала нову фішку для рецензентів ельзевіровських журналів – можна приватно додати рецензовані Вами статті на сторінку свого профілю Mendeley і тишком переглядати статистику їхніх переглядів та цитувань. Мало маю знайомих, які рецензують рукописи для журналів Elsevier, тому мене більше зацікавив процес імпорту свої peer review записів з ORCID. Зізнаюсь, що проґавив появу такої функції в ORCID – перейдіть за посиланням, щоб побачити як це виглядає на живо (в самому низу сторінки).
Impactstory у партнерстві з Internet Archive та Британською бібліотекою створять безкоштовну пошукову систему, що використовуватиме технології штучного інтелекту та індексуватиме понад 20 мільйонів відкритих наукових документів. Поки можна перейти за посланням і записатися на передпоказ. Запитаєте – Навіщо нам ще одна пошукова система відкритих документів, коли ми маємо, наприклад, Google Scholar? Розробники обіцяють, що нова система стане чи не єдиною, що орієнтуватиметься не на спеціалістів, а на звичайних користувачів. Крім того, система та її дані будуть відкритими на відміну від подібних закритих комерційних продуктів.
Невгамовне реєстраційне агентство Crossref пропонує видавцям перевіряти якість своїх метаданих. Усі ми сподіваємось, що члени Crossref реєструють свої публікації не лише для того, щоб отримати стабільні ідентифікатори, а й намагаються максимально збагатити записи додатковою інформацією, яку зможуть використовувати інші програми та сервіси для кращого пошуку і аналізу наукових документів. У Crossref анонсували, що для зареєстрованих членів повинна з’явитися бета-версія сервісу перевірки метаданих з функцією автоматичного формування кольорових звітів, однак видавці можуть легко виявити недоліки в метаданих і без спеціальних інструментів.
Дослідники відібрали 10500 портретів науковців на платформах Mendeley, Microsoft Academic Search та Google Scholar, щоб дізнатися, як вчені самопрезентують себе в Мережі і як їх сприймають колеги та громадськість. Виявилось, що більшість проаналізованих портретів було зроблено в приміщені, містили зображення чоловіків, європеоїдів, старше 35 років та обмежувались головою та плечима вченого. Чоловіки сприймалися старішими і важчими за жінок, мали серйозний вираз обличчя, носили окуляри та чорний одяг. Жінки надавали перевагу червоному та соціальній мережі Mendeley.
