skip to main |
skip to sidebar
Лейденський маніфест вчить, що не слід упереджено ставитись до досліджень, які мають регіональне спрямування та скеровані на вирішення місцевих проблем. Сьогодні англійська мова обіцяє науковцям вищі шанси на цитованість їхніх робіт, краще поширення наукових ідей, налагодження інтелектуальних контактів… Проте, вчені також відповідальні перед роботодавцями і суспільством, відтак, вони інколи надають перевагу публікації результатів у непровідних журналах, оскільки ці видання можуть допомогти в обміні знаннями з усіма зацікавленими сторонами.
Компанія Google представила бета-версію пошукової системи Dataset Search, що повинна допомогти дослідникам та журналістам знаходити відкриті набори даних – проводимо пошук і отримаємо перелік результатів, які містять інформацію про доступні формати даних, їх опис, авторів, ліцензію, посилання на джерело... Також, у Dataset Search показано статті, які містять посилання на обраний датасет згідно з даними Google Академія.
Помітив, що дампи Crossref оперативно з’являються у відкритому доступі (наприклад, на Internet Archive, або ж на figshare від eLife Sciences), але веб-сайт Crossref не містить конкретної заяви щодо доступності цих метаданих. Вирішив дослідити це питання, і виявилось, що всі метадані, які зареєстровані учасниками Crossref, таки справді доступні для повторного використання без обмежень. Так, у розділі про ліцензії у документації API REST сказано, що Crossref не має претензій щодо власності на елементи метаданих та пов'язані DOI.
У програмному забезпечені від вчених Лейденського університету VOSviewer з’явилася вкладка Dimensions, тож тепер можна спокійно завантажити потрібні бібліографічні дані з вільно доступного наукометричного інструменту і візуалізувати мережі наукових документів та їх атрибутів. Давайте спробуємо щось зробити з метаданими журналу Nature за 2018 рік. Проводимо відповідний пошук (попередньо створіть безкоштовний акаунт Dimensions), натискаємо Export for bibliometric mapping і отримуємо файл у форматі CSV.
Є у мене смартфон з тріснутим екраном, але з непоганими характеристиками – і ремонтувати ліньки, і викидати не хочеться, тому вирішив його пожертвувати для розподілених обчислень. Програма BOINC (Berkeley Open Infrastructure for Network Computing), від університету Берклі, дозволяє безпечно та надійно пожертвувати незадіяні потужності комп’ютера (Windows, Mac, Linux, чи Android) для різних наукових проектів. Просто встановлюємо BOINC на свій пристрій, переглядаємо перелік проектів і беремо участь у стількох проектах, у скількох забажаємо.
У 2012 році було розпочато проект 5top100, що мав на меті підвищити конкурентоспроможність російських університетів – щоб принаймні 5 російських зво опинилося у першій сотні провідних світових рейтингів. Спершу проект включав 15 університетів, а в 2015 році ще 6 університетів приєдналося до проекту. За 2010-2016 рр. кількість публікацій працівників цих університетів зросла у 5 разів, і от на сторінках Scientometrics з’явився огляд причин такого феноменального підйому. З початком російської збройної агресії проти України намагаюся не згадувати про російські проекти, однак подібні розумні кроки, а також прийоми та хитрощі, використовуються і керівниками українських університетів, тож здорово було б порівняти такі «набори стратегій».
У процесі розгляду одного і того ж рукопису рецензенти та редактори можуть прийти до різних висновків. Багато рукописів, які спершу відхилив якийсь журнал, згодом публікуються іншим журналом, а отже рецензування опирається не лише на певні загальновизнані критерії якості, а залежить і від інших факторів. Лутц Борнманн запевняє, що це явище цілком відповідає готорнському ефекту, при чому сучасна наукова система педалює дію ефекту, адже більшість вчених надсилають свої роботи до топових видань, редактори топ-журналів фіксують щорічний приріст подач, а це призводить до зростання кількості відмов та скарг на сучасну систему рецензування.
