skip to main |
skip to sidebar
У вересні 2018 р. асоціацією Science Europe започатковано Plan S – ініціатива щодо публікації результатів наукових досліджень у виданнях відкритого доступу. План S передбачає, що після 1 січня 2020 р. усі результати наукових досліджень, що фінансуються за рахунок державних грантів, наданих національними та європейськими дослідницькими радами та фінансовими організаціями, повинні публікуватися виключно у журналах відкритого доступу, або на відповідних відкритих платформах. Ініціатива підтримується міжнародним консорціумом cOAlition S, який створено Європейською дослідницькою радою та великими національними дослідницькими агенціями і спонсорами з 13 європейських країн.
Академічні видання розпочинають рекламувати свій науковий контент широкій аудиторії у соціальних мережах і ось група науковців з Наньянського технологічного університету і Університету штату Мічиган вирішила дослідити присутність і активність у Facebook та Twitter наукових журналів, які представлені у Web of Science. Виявилось, що популярність використання соціальних мереж редакціями наукових журналів різниться за дисциплінами, найактивніше твітять і постять журнали з Arts & Humanities Citation Index, однак, загалом, присутність наукових журналів у соціальних мережах не надто висока – від 7,1% до 14,2%.
Пошукова система ISIDORE націлена на пошук електронних документів у галузі гуманітарних та соціальних наук. ISIDORE збирає записи, метадані та повні тексти з електронних публікацій, баз даних та сайтів наукових новин, французькою, англійською та іспанською мовами. Особливість пошуковика в тому, що уся зібрана інформація потім збагачується й метаданими трьома мовами, шляхом використання професійних словників, тезаурусів і репозитаріїв. Відповідно, ми швидко можемо віднаходити смислові зв’язки між документами різними мовами і подібний функціонал недоступний для інших пошукових систем.
Інструмент Gecko створено, щоб зарадити науковцям з пошуком потрібних документів та допомогти краще зрозуміти дослідницький ландшафт певної галузі. Давайте пригадаємо два умовні шляхи інформаційного пошуку: «червоні ягоди», коли ми рухаємося інформаційним масивом та збираємо, що нас цікавить, і «вирощування перлини», коли ми розпочинаємо з факту-піщинки, а потім нарощуємо навколо нього все більше і більше потрібної інформації.
З'явилася потреба перечитати класичні роботи Юджина Гарфілда, і несподівано відкрив для себе кілька цікавих моментів у статті 1972 року. Виявляється, що ще в 70-х роках минулого століття пан Гарфілд писав, що, за різними оцінками, у світі видається від 50000 до 100000 наукових та технічних «журналів», а представлені у його роботі дані вказують на те, що цитується лише 5-6% журналів. Цю цифру щодо кількості журналів я бачив від презентації до презентації і навіть не підозрював, що їй вже майже півстоліття.
Маємо чергове дослідження публікаційної активності вчених у хижацьких фейкових журналах від турецького автора. Методологія дослідження повністю побудована на списках Білла, вкотре розповідають про горе-писак, на яких тисне «публікуй, або помри»… Все це вже трохи проїлося, але нам пропонують ще раз поглянути на географію фейкових журналів та їх авторів. Давайте ж подивимось, які країни продукують найбільше псевдонаукового непотребу в світі.
Верховна Рада ухвалила закон «Про державний бюджет України» на 2019 рік. Знову основний фінансової закон країни можна «зручно» переглянути, але бібліотекарів їм не налякати – на сторінці ВРУ знаходимо Додаток (1-10) 14.09.2018, вантажимо doc_463635.rar і відкриваємо Додаток №3.xlsx. Бачимо, що на Забезпечення діяльності національних музеїв, національних і державних бібліотек та культурно-просвітницьких центрів заплановано виділити 730235,3 тис. грн. «Арифметично» трішечки більше, у порівнянні з минулим роком, але якщо врахувати зміну курсу, цін… то вийде навіть менше.
