Розпочнімо рік з українського наукпопу

Розпочинати рік з огляду науково-популярної літератури – це  хороша звичка. Україномовного наукпопу стало видаватися стільки, що нарешті можна щось вибрати, і тепер купую не просто тому, що українське і потрібно підтримати, а тому, що хочу прочитати. Давайте поділюся, що цікавого прочитав з нонфікшину в минулому році. Почнемо з книги від творця коміксів xkcd – Ренделл Манро «А що як?..». – Харків: Vivat, 2018. – 320. А що, як усі люди на Землі одночасно посвітять на Місяць лазерними указками? А що, як комусь удасться осушити всі океани? А що, як усі блискавки на світі вдарять в одне й те саме місце? «А що, як?..» – це така книжка, у якій автор досліджує гіпотетичні головоломки, від філософських до наукових, у яких передбачається цілковите зникнення людства чи хоча б по-справжньому великий вибух, і дає серйозні відповіді на найнеймовірніші запитання, які, можливо, ніколи не спадали вам на думку. 

Рік 2018: B2, Python і Plan S

Правду кажуть, що потрібно бути обережним зі своїми бажаннями, бо вони можуть збутися. Минулого року загадав на сторінках блоґу повернутися у бібліотечну галузь і от вже за пару місяців все знову завертілось, закрутилось… але ось зараз – не знаю, втомився наполягати. Галузь дико пручається, молодь не біжить підтримувати, сам я старішаю, а інформаційні технології стають все більше залежними від програмування, що загрожує нам черговим фінансово-юридичним бібкатаклізмом на національному рівні (див. жовтень). 

Recite: як джерела згадуються в тексті

Колись, давним-давно, запитував – як українському автору перевірити, чи всюди він проставив посилання у тексті роботи? Поки в Україні переважно вербально вболівають за розвиток академічної доброчесності, у світі знайшли оригінальне вирішення цієї проблеми. Інструмент Recite перевіряє, чи відповідають ваші цитати в тексті списку використаної літератури і сигналізує про всі знайдені помилки. Інструмент оптимізовано під стилі APA та Harvard, тому, підозрюю, що для українських користувачів Recite не принесе аж надто багато користі, але оцініть саму красу ідеї. 

План S: на шляху до повного Відкритого доступу

У вересні 2018 р. асоціацією Science Europe започатковано Plan S – ініціатива щодо публікації результатів наукових досліджень у виданнях відкритого доступу. План S передбачає, що після 1 січня 2020 р. усі результати наукових досліджень, що фінансуються за рахунок державних грантів, наданих національними та європейськими дослідницькими радами та фінансовими організаціями, повинні публікуватися виключно у журналах відкритого доступу, або на відповідних відкритих платформах. Ініціатива підтримується міжнародним консорціумом cOAlition S, який створено Європейською дослідницькою радою та великими національними дослідницькими агенціями і спонсорами з 13 європейських країн. 

Наукові журнали в соціальних мережах

Академічні видання розпочинають рекламувати свій науковий контент широкій аудиторії у соціальних мережах і ось група науковців з Наньянського технологічного університету і Університету штату Мічиган вирішила дослідити присутність і активність у Facebook та Twitter наукових журналів, які представлені у Web of Science. Виявилось, що популярність використання соціальних мереж редакціями наукових журналів різниться за дисциплінами, найактивніше твітять і постять журнали з Arts & Humanities Citation Index, однак, загалом, присутність наукових журналів у соціальних мережах не надто висока – від 7,1% до 14,2%. 

ISIDORE для гуманітарних та соціальних наук

Пошукова система ISIDORE націлена на пошук електронних документів у галузі гуманітарних та соціальних наук. ISIDORE збирає записи, метадані та повні тексти з електронних публікацій, баз даних та сайтів наукових новин, французькою, англійською та іспанською мовами. Особливість пошуковика в тому, що уся зібрана інформація потім збагачується й метаданими трьома мовами, шляхом використання професійних словників, тезаурусів і репозитаріїв. Відповідно, ми швидко можемо віднаходити смислові зв’язки між документами різними мовами і подібний функціонал недоступний для інших пошукових систем. 

Citation Gecko: від зернини до хлібини

Інструмент Gecko створено, щоб зарадити науковцям з пошуком потрібних документів та допомогти краще зрозуміти дослідницький ландшафт певної галузі. Давайте пригадаємо два умовні шляхи інформаційного пошуку: «червоні ягоди», коли ми рухаємося інформаційним масивом та збираємо, що нас цікавить, і «вирощування перлини», коли ми розпочинаємо з факту-піщинки, а потім нарощуємо навколо нього все більше і більше потрібної інформації.