skip to main |
skip to sidebar
Вчені Індіанського університету представили краудсорсинговий бібліометричний інструмент Scholarometer. Потрібно встановити відповідне розширення для свого веб-браузера, а коли опинитесь на сторінці профілю автора Google Scholar і побачите у верхньому правому кутку кнопку Scholarometer – введіть назву дисципліни, яка на вашу думку найбільше відповідає тематиці робіт науковця, щоб побачити додаткові показники для конкретного автора. Задум такий, що користувачі пропонують назви дисциплін, які потрапляють у базу і забрана «мудрість мас» дозволить обраховувати певні універсальні метрики, зокрема hs.
Бібліографічна база даних dblp computer science bibliography покликана забезпечити дослідників вільним доступом до високоякісних метаданих та гіперпосилань на відповідні публікації у галузі комп’ютерних наук. Станом на січень 2019 року dblp індексує понад 4,4 мільйони публікацій, понад 40000 томів журналів, більш як 39000 конференцій та воркшопів, понад 80000 монографій. Велетенська база даних для фахівців інформатиків, але допис не зовсім про саму базу, а про ЧАПи до неї.
Уряд Індії думає над пропозицією щодо преміювання аспірантів за публікації статей у топових наукових виданнях. Приблизно $700 індійський уряд готовий «віддати» за таку статтю, проте самі науковці стверджують, що це призведе до росту публікації псевдонаукового спаму та різноманітних неетичних маніпуляцій, а не до покращення якості наукових робіт. Крім того, індійські вчені критикують цю ініціативу ще й через те, що вона визнає індійські журнали апріорі менш престижними, а це означає, що ініціатива стимулюватиме індусів публікувати оригінальні наукові роботи в іноземних журналах, що ще більше погіршить якість індійських журналів.
Популярна соціальна мережа для науковців ResearchGate вже давно розраховує для своїх користувачів показник RG Score, який став еталонним прикладом «поганої метрики», адже він звалює в одну купу публікації, запитання, відповіді і кількість фоловерів. Тепер ResearchGate запустила новий показник Research Interest, що намагатиметься показати, чи цікавляться вчені вашими дослідженнями і який враховуватиме: перегляди – 0,05; перегляди повного тексту – 0,15; рекомендації – 0,25 та цитування – 0,5. При цьому, не зараховуються перегляди користувачів, які незареєстровані в ResearchGate, перегляди та рекомендації одного й того ж користувача впродовж тижня, «перегляди» ботів, кравлерів та інших автоматизованих систем.
Ініціатива Відкритих цитувань вже відкрила нам доступ до мільйонів наукових цитувань, проте 5 великих видавців академічної літератури (Elsevier, IEEE, Wolters Kluwer Health, IOP Publishing та American Chemical Society) досі ще не підтримали I4OC. Егон Вілліґаген запустив петицію до Американського хімічного товариства з вимогою відкрити цитування, редколегія Journal of Informetrics звільнилася повним складом після чергової відмови Elsevier переглянути свою позицію щодо відкритих цитувань… однак, згадана п’ятірка тримається за свою безглузду заборону.
У 2012 році редактори та видавці наукових журналів зібралися в Сан-Франциско і створили набір рекомендацій щодо покращення якості оцінювання результатів наукових досліджень. Активістам не подобалось, що сучасна наукова система не винагороджує сміливі ідеї, а стимулює авторів орієнтуватися на модні теми в топ-журналах. Документ отримав назву San Francisco Declaration on Research Assessment (DORA) і закликав академічну спільноту відмовитися від використання журнальних метрик при розгляді питань щодо фінансової підтримки досліджень, прийому працівників на роботу, чи просуванні по службі, перестати оцінювати дослідження на основі журналу, в якому вони опубліковані, а також використовувати на максимум можливості, що відкриває онлайн-публікація.
Пошуковий інструмент CHORUS Search дозволяє знаходити організації, що фінансують наукові дослідження. Принцип роботи дуже простий – метадані публікації, які передає видавець, наприклад, у Crossref, можуть містити заповнене поле Funder і, відповідно, двигунець CHORUS Search витягне інформацію з цього поля. Пошук можна проводити за DOI та назвами фінорганізацій, а потім уточнити результати пошуку за роком, типом, тематикою, видавцем, чи назвою видання. Розробники запевняють, що пошуковик працює з різними відкритими технологіями, агентствами та порталами, проте поки особливо помітний зв'язок з даними Crossref.
