А мені у МОН сказали…

Коли працюєш з редакціями наукових журналів і розповідаєш їм якісь базові речі про критерії авторства, про процедуру рецензування, про веб-сайт видання ітд., то неодмінно почуєш: А от я десь чув… А от мені сказали в МОН… У мене є знайомий в Америці, так от він каже… Сам я не знаю, але людина, чию думку я дуже поважаю, переконана, що… Абсолютно не розумію цих людей! Достатньо відкрити у браузері сторінки COPE, EASE, CSE’s White Paper on Promoting Integrity in Scientific Journal Publications… щоб перевірити усю цю інформацію і більше вам не доведеться перейматись тим, що хтось десь там щось сказав. 

Професор Людо Вальтман в Києві

Якщо уважно поглянете на географію конференцій продуктивних авторів Journal of Informetrics, Scientometrics… то ви помітите, що якимось неймовірним чином їм вдається вперто перестрибувати Україну. Тому, участь Людо Вальтмана у Міжнародній конференції з наукометрії та бібліометрії SBC Kyiv 2019 – це безумовно подія для української науки і буде дуже шкода, якщо нашим наукометристам не вдасться розвинути цю ініціативу. Містер Вальтман розповів загальні речі про оцінку досліджень, джерела даних, наукометричні метрики та інструменти, зробив коротенький наукометричний аналіз науки в Україні… ніби й нічого надзвичайно, але це ті орієнтири, які повинні бути почутими молодими українськими наукометристами. 

Дзеркальні журнали і чудесний новий світ відкритого доступу

Організації, що фінансують дослідження все частіше вимагають, щоб учені публікували результати своїх досліджень у відкритому доступі. У відповідь багато видавців, що працюють за традиційною моделлю передплати, перейшли на «гібридну» модель і розпочали пропонувати авторам відкрити доступ до повного тексту роботи за умови сплати «компенсації». Але тут з’явилися прихильники Плану S, які заявили, що гібридний відкритий доступ несправедливий, адже часто стягується плата і за публікацію, і за доступ, тому всім слід публікуватися виключно в золотих відкритих журналах. Великі видавці по-своєму зрозуміли принципи Плану S і оперативно запропонували світові mirror journals. 

Переосмислення імпакт-факторів: знову про кращі способи оцінки наукових журналів

Пол Ваутерс з колегами кажуть, що нам потрібен більш широкий та прозорий набір показників, щоб покращити наукове видавництво та покінчити з домінуванням імпакт-факторів у процесі оцінювання наукових досліджень. Тому, група бібліометристів, вчених, видавців та наукових товариств працюють над тим, щоб розробити нові способи оцінки якості наукових журналів, які повинні відповідати 4 критеріям: 1) Виправдане використання – показники журналу повинні мати незначну та чітко визначену роль в оцінці досліджень окремих вчених, чи установ; 2) Контекстуалізація – на додаток до статистичних даних, метрики повинні надавати інформацію про статистичні розподіли, як це було зроблено в Journal Citation Reports 2018; 3) Поінформованість – професійні товариства та відповідні фахівці повинні сприяти підвищенню рівня обізнаності про метрики; 4) Відповідальність – усі зацікавлені сторони повинні слідкувати за тим, як використання метрик впливає на поведінку дослідників та інших стейкхолдерів. 

Дві четвірки в Scopus

У Scopus потрапило ще 2 українських журнали. Сумський видавець LLC “Consulting Publishing Company “Business Perspectives” не лише повернув усі свої нібито «втрачені журнали», а й додав ще один – нові номери Innovative Marketing тепер індексуються в Scopus. Серед університетських видавців ми можемо порадіти за Львівську політехніку – у Scopus включено журнал Mathematical Modeling and Computing. Тож маємо тисячі зареєстрованих журналів в Україні і тільки 44 активних назви в Scopus. 

Serbian Citation Index: оцінка та промоція сербських наукових журналів

Serbian Citation Index (SCIndeks) – це і мультидисциплінарна бібліографічна база даних, і національна база даних цитувань, і репозитарій повнотекстових відкритих журналів. SCIndeks індексує 251 сербський науковий журнал з усіх наукових галузей, понад 95 тис. публікацій та 1,4 млн бібліографічних посилань. Можна вільно проводити пошук серед назв, рефератів та ключових слів, у повних текстах документів, чи серед назв публікацій, які згадані у пристатейних списках літератури. Також, можна переглянути профіль кожного журналу, де крім інформації про видання вказується і локальний імпакт-фактор (CEON WoS IF2) – використовують відому восівску формулу, але зі своїми даними і доволі часто ці локальні метрики = 0.000. 

А ще хтось ходить у бібліотеки?

Як тільки розповім подорожнім де працюю, то регулярно доводиться вислухати запитання – А що ще хтось ходить у бібліотеку? Зізнаюсь, що з року в рік у мене залишається все менше того запального заряду, який би дозволяв палко переконувати кожного стрічного в тому, що наші бібліотеки – це не такий великий відстій, як ви собі думаєте. Але, як то кажуть – не було щастя, так… Щоб мене якось підбадьорити подорожні самі розпочинають пригадувати, що вони щось чули про сучасні бібліотеки – А ви знаєте моя дочка, небіж, сусід, онук, подружка… поїхали вчитися, працювати, жити… в Європу, США, Канаду… і там вони також (чомусь???) пішли до бібліотеки.