«Блакитна брехня»: як політика робить з нас дурнів

Я – бібліотекар, який вважає своїм професійним обов’язком розширювати світогляд своїх читачів, тому, зізнаюсь, мене лякають різноманітні прояви торжества ірраціональності у XXI столітті. Страшно спостерігати за тим, як якесь дитя шаленства мас опиняється біля керма цілої країни, а його прихильники вірять у такий піццагейт, що це просто на голову не налазить. Але ще страшніше бачити, коли викладачі та наукові співробітники – люди, які присягали служити логіці та фактам – інколи поводяться гірше за молоде бидло з околиць і залюбки приєднуються до команд цькувачів та поширювачів фейкових повідомлень. Мислити по-науковому, звичайно, не означає, що усі вчені є людьми благородними, трапляються й серед них професійні пугачі, московські тролі, міські божевільні… Однак, ще донедавна я не мав жодних варіантів відповіді на запитання – Чому ж так багато наших молодих педагогів та науковців поспішають підтримувати різну маячню всупереч доказам і здоровому глузду? 

JournalReviewer: про рецензування без образливих слів

JournalReviewer – незалежний веб-сайт, що пропонує авторам поділитися своїм досвідом проходження рецензування у наукових журналах. Як нас запевняють, JournalReviewer – це не майданчик, де люди можуть вилити свій гнів після невдалого подання рукопису, або ж для спритників, які шукають найпростіший спосіб опублікувати свою роботу. Мета сайту – надати користувачам докладну інформацію, яка допоможе обрати найкращий і відповідний журнал для подання рукопису. Наскільки ретельно проводилось рецензування? Скільки приблизно часу потрібно, щоб отримати рецензії? Чи були ці висновки експертів корисними? 

Transpose: база даних журнальних політик

Нова база даних Transpose покликана допомогти користувачам уточнити публікаційні політики більш як 2900 журналів. Профіль кожного журналу містить три основні категорії: тип рецензування, політика щодо залучення співрецензентів та правила розміщення препринтів. Можна проводити пошук з використанням відповідних фільтрів, а також за назвою, ISSN, DOI і видавцем. 

PatCite в Lens: вивчаємо цитування у патентах

Підозрюєте, що наука впливає на промисловість, але не знаєте, як це довести? Насправді, мізерна кількість наукових публікацій, що індексуються в Web of Science та Scopus, згадуються у патентах + спробуйте розшукати в інтерфейсах цих інструментів відповідні пошукові поля. Тому, тут нам на допомогу прийде відкрита платформа Lens зі своїм сервісом PatCite. Ми можемо дізнатися, які наукові публікації були згадані у патентах, або ж, навпаки, які патенти були згадані в наукових публікаціях. 

А мені у МОН сказали…

Коли працюєш з редакціями наукових журналів і розповідаєш їм якісь базові речі про критерії авторства, про процедуру рецензування, про веб-сайт видання ітд., то неодмінно почуєш: А от я десь чув… А от мені сказали в МОН… У мене є знайомий в Америці, так от він каже… Сам я не знаю, але людина, чию думку я дуже поважаю, переконана, що… Абсолютно не розумію цих людей! Достатньо відкрити у браузері сторінки COPE, EASE, CSE’s White Paper on Promoting Integrity in Scientific Journal Publications… щоб перевірити усю цю інформацію і більше вам не доведеться перейматись тим, що хтось десь там щось сказав. 

Професор Людо Вальтман в Києві

Якщо уважно поглянете на географію конференцій продуктивних авторів Journal of Informetrics, Scientometrics… то ви помітите, що якимось неймовірним чином їм вдається вперто перестрибувати Україну. Тому, участь Людо Вальтмана у Міжнародній конференції з наукометрії та бібліометрії SBC Kyiv 2019 – це безумовно подія для української науки і буде дуже шкода, якщо нашим наукометристам не вдасться розвинути цю ініціативу. Містер Вальтман розповів загальні речі про оцінку досліджень, джерела даних, наукометричні метрики та інструменти, зробив коротенький наукометричний аналіз науки в Україні… ніби й нічого надзвичайно, але це ті орієнтири, які повинні бути почутими молодими українськими наукометристами. 

Дзеркальні журнали і чудесний новий світ відкритого доступу

Організації, що фінансують дослідження все частіше вимагають, щоб учені публікували результати своїх досліджень у відкритому доступі. У відповідь багато видавців, що працюють за традиційною моделлю передплати, перейшли на «гібридну» модель і розпочали пропонувати авторам відкрити доступ до повного тексту роботи за умови сплати «компенсації». Але тут з’явилися прихильники Плану S, які заявили, що гібридний відкритий доступ несправедливий, адже часто стягується плата і за публікацію, і за доступ, тому всім слід публікуватися виключно в золотих відкритих журналах. Великі видавці по-своєму зрозуміли принципи Плану S і оперативно запропонували світові mirror journals