Академічна пошукова система Scinapse

Безкоштовна пошукова система наукової літератури Scinapse індексує понад 200 млн статей з понад 40000 журналів, а за справну роботу системи відповідає Pluto Network – південнокорейська команда розробників та підприємців. Давайте перевіримо як працює Scinapse, адже творці системи переконані, що «We’re better than Google Scholar. We mean it». Виконую запит бібліотека в Google Академія і отримую 171 000 результатів, а тепер Scinapse – 124 документи. Зараз Scinapse отримує дані лише з 4 джерел (Microsoft Academic Graph, Semantic Scholar, Springer Nature та PubMed), тому нічого дивного, що над охопленням можна ще попрацювати. 

Як результати досліджень вчених України впливають на розвиток технологій?

Продовження патентної теми. Пишуть, що цитування публікацій у патентах використовують для вимірювання впливу наукових досліджень на розвиток економіки. І далі – згідно з даними SciVal публікації працівників установ України в 2013–2017 рр. були згадані в патентах лише 87 разів. Якщо уважно роздивитись дані SciVal щодо цитувань українських публікацій у патентах, то відповідно до деяких показників – у нас справи навіть гірші, ніж у вчених Молдови. Тобто, більшість результатів наших досліджень не використовуються у промисловості, вони не приносять економічних прибутків, а ми вимушені закуповувати технологічні новинки закордоном. 

Пост-фактно імпакт-факторний підхід до фінансування медичної науки в Україні

У Міністерстві охорони здоров’я України голосно заявили, що восени у нас запрацює цільове фінансування медичної науки. Хтось у Міністерстві розробив чудернацький «алгоритм», з допомогою якого вже з вересня буде перерозподілятися фінансування між установами, що належать до сфери управління МОЗ України. Алгоритм крутиться навколо імпакт-факторів журналів, і це так, ніби ми в Україні живемо в кам’яний вік наукометрії, де про Сан-Франциську декларацію щодо оцінки наукових досліджень ніхто ніколи не чув.

Найкращі університети світу відповідно до кількості цитувань у профілях Google Scholar

Один з популярних в Україні рейтингів Cybermetrics Lab люто змінив методологію. Google Scholar є беззахисною перед маніпуляціями, але іспанські укладачі рейтингу спробували виловити тих, хто не дбає про чистоту свого профілю в Google Scholar. Для початку – взяли 100 найцитованіших авторських профілів для кожного університету і видалили перші 5 профілів для покращення репрезентативності. Далі цікавіше. Якщо серед першої сотні зустрічались неіндивідуальні профілі (журналу, кафедри) – установу викидали з рейтингу. Якщо в профілі «чужого» автора зумисно було вказано потрібну афіляцію для накрутки рейтингу – установу викидали з рейтингу. Якщо в профілі було вказано щонайменше 2 документа іншого автора – установу викидали з рейтингу. 

Найпопулярніші журнали серед українських авторів згідно з Web of Science

У попередніх дописах розглядав, звідки взялася значна частина приросту українських публікацій у Scopus, а нині давайте ненадовго зазирнемо у бази Web of Science. Проведемо простенький пошук ADDRESS: (Ukraine) Refined by: PUBLICATION YEARS: (2019 OR 2018 OR 2017 OR 2016), поглянемо на Source Titles і отримаємо топ-5 восівських журналів за популярністю серед українських авторів: «Питання атомної науки і техніки» (724), «Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв» (603), «Наука і освіта» (599), «Baltic Journal of Economic Studies» (584), «Світ Медицини і Біології» (499). 

Biblioshiny: бібліометрія для некодерів

Bibliometrix – це розроблений Массімо Арія і Коррадо Куккурулло відкритий R-інструмент для проведення кількісних наукометричних досліджень, який тепер містить чудовий додаток BiblioShiny для чайників програмування. У BiblioShiny доступні всі основні бібліометричні методи аналізу даних, але при цьому додаток дуже простий у використанні і лише за допомогою кількох кліків можна багато чого візуалізувати. Встановити R та RStudio на комп’ютер все рівно потрібно, завантажуємо пакет bibliometrix, виконуємо library(bibliometrix) та biblioshiny(), а далі бавимось вже в браузері. 

Scopus може вилучати проіндексований контент

Пригадуєте, минулого року розповідав про скопусівське диво «International Journal of Engineering and Technology UAE» (E-ISSN: 2227-524X)? Дуже схоже на класичний випадок – журнал публікував у рік менше 30 документів, але вирішив заробити всі гроші світу після потрапляння в Scopus і лише за півроку 2018-го журнал представив майже 2000 статей, а автори з України тільки за 6 місяців опублікували 127 робіт у цьому престижному скопусівському журналі.