skip to main |
skip to sidebar
Elsevier підозрює сотні рецензентів у тому, що вони скористались процесом рецензування для штучного покращення своїх наукометричних показників. Нібито в обмін на схвальні рецензії деякі непорядні рецензенти закликали авторів згадати потрібні статті у списку використаної літератури. Експерти-аналітики Elsevier Джероен Баас та Катріона Феннелл переглянули рецензентську активність майже 55000 науковців, які рецензували роботи у журналах Elsevier і перевірили, чи часто їхні публікації цитуються у роботах, які вони рецензували. Виявилося, що в переважній більшості випадків публікації рецензентів не цитуються у рецензованих ними роботах, проте, менш як 1% перевірених рецензентів потрапили під підозру.
Набір даних, у якому представлено майже 100 000 дослідників, свідчить про те, що не менше 250 вчених отримали понад 50% цитувань своїх робіт від себе, або від своїх співавторів, водночас, середній показник самоцитування становив лише 12,7%. Вчений Стенфордського університету і один з авторів цього дослідження Джон Іоаннідіс підозрює, що «ферми самоцитування» дуже поширене явище. На думку доктора Іоаннідіса, вчені із самоцитуванням у понад 25% не обов'язково беруть участь у якихось неетичних іграх, проте роботи таких вчених варто ретельно перевіряти.
Депутати Верховної Ради дев'ятого скликання затвердили склад нового Кабміну. Міністерство культури, молоді та спорту очолив Володимир Бородянський, якому тепер потрібно опікуватися нашими бібліотеками. Пан Бородянський відомий медіа-діяч, рулив такими великими проектами як Новий канал, Наше радіо, Московський комсомолець в Україні, СТБ… тому, підозрюю, він навряд обізнаний з прозаїчними буднями українських бібліотек. Однак, новий міністр культури нещодавно розповідав у соцмережі, що найкращі професіонали культурної індустрії будуть залучені до створення гуманітарної стратегії, а серед напрямків майбутньої клопіткої роботи знайшлися місце для бібліотек та книг. Культурний міністр пам’ятає про ці два слова і це вже щось для початку.
Багато води утекло з часу минулої згадки про План S на сторінках блогу. За цей час видавцям вдалось відбитися від встановлення ліміту на максимальну плату за публікацію, виграти ще один рочок для переходу на рейки беззастережного відкритого доступу… але, мабуть, найважливіші оновлення – а) поява трансформативних угод, де передбачено компенсацію витрат видавцям за перехід на повністю відкриту бізнес-модель; і б) гібрид знову «легітимний» – члени cOAlition S не компенсуватимуть авторам сплату APC у гібридних журналах, але якщо науковці знайдуть для для цього кошти з інших фондів, то це не суперечитиме Плану S.
На платформі Dimensions мені дуже подобається ідея щодо використання різних Journal List – австралійський ERA, латиноамериканський SciELO, фламандський VABB-SHW… Гадаю, що поява нового фільтру ERIH PLUS у Dimensions – повинно вже було стати подією для вчених-гуманітаріїв. Команда Dimensions у партнерстві з Norwegian Centre for Research Data (NSD), щоб спростити вченим доступ до результатів досліджень у соціальних та гуманітарних науках, представила на своїй платформі дані European Reference Index for the Humanities and the Social Sciences (ERIH PLUS).
Безкоштовна пошукова система наукової літератури Scinapse індексує понад 200 млн статей з понад 40000 журналів, а за справну роботу системи відповідає Pluto Network – південнокорейська команда розробників та підприємців. Давайте перевіримо як працює Scinapse, адже творці системи переконані, що «We’re better than Google Scholar. We mean it». Виконую запит бібліотека в Google Академія і отримую 171 000 результатів, а тепер Scinapse – 124 документи. Зараз Scinapse отримує дані лише з 4 джерел (Microsoft Academic Graph, Semantic Scholar, Springer Nature та PubMed), тому нічого дивного, що над охопленням можна ще попрацювати.
