skip to main |
skip to sidebar
Щоразу, коли ви потрапляєте на сторінку з платним доступом до повного тексту публікації, додаток Open Acess Helper порівнює DOI конкретного документа з інформацією бази Unpaywall, що містить понад 23 мільйонів DOI документів з легальною відкритою копією. Програма безкоштовна, не відстежує ваші координати і не збирає статистику використання. Застосунок Open Acess Helper для iOS та Safari працює як і більшість подібних додатків, проте має й свої приємні особливості.
Після вторгнення російських окупантів в Україну намагаюся не згадувати про жоден російський досвід. Проте, їхнє свіже нововведення щодо оцінки наукових досліджень цілком може передатися й нашим чиновникам, тому варто бути проінформованими. Російський МОН запровадив нову методику задля «забезпечення підвищення якості публікацій при збереженні темпів зростання їх кількості» згідно з якою для оцінки наукових результатів російських авторів та організацій буде застосовуватися КБПР (Комплексный Балл Публикационной Результативности). Російські чиновники ніби незадоволені, що вони зараз враховують загальну кількість статей, конференцій, монографій… і хочуть ділити бали за публікацію між усіма співавторами і між усіма афіляціями авторів, що вказані у конкретній роботі. Далі логіка закінчується.
Згідно з результатами нового дослідження, польські вчені, що опублікували монографії, публікували й журнальні статті. При цьому, науковці, що опублікували хоча б одну монографію, виявились продуктивнішими за тих, хто не опублікував жодної. Водночас, виявилось, що польські автори монографій орієнтуються більше на регіональні видання. Монографія залишається основним каналом комунікації у суспільних та гуманітарних науках, проте висновки цього дослідження справедливі для поведінки польських науковців у всіх галузях.
Вміст вашого інституційного репозитарію може стати більш доступним для світової спільноти за допомогою плагіну від CORE – найбільшого агрегатора відкритих наукових публікацій у світі. Спеціальний безкоштовний плагін для репозитаріїв, журнальних систем та веб-інтерфейсів CORE Recommender надає пропозиції щодо тематично пов’язаних документів з публікацією, яку зараз переглядає користувач. Особливість модулю – усі рекомендовані статті можна безперешкодно переглянути.
Марцін Козак та Джеймс Хартлі колись дослідили понад 9000 відкритих журналів, що представлені в DOAJ, і виявили, що лише 28% журналів беруть плату за публікацію. Найбільше платних відкритих журналів видається у різних галузях медицини – 47%, а найменше в гуманітарних науках – 4% та мистецтвознавстві – 0%. В Україні мені найчастіше економісти допікають розповідями, що публікація статей у наукових журналах обов’язкова платна, але, як бачите, Козак і Хартлі отримали в галузі економіки – 23%, а бізнесі та менеджменті – 28% журналів, що беруть плату з авторів.
Фелікс де Моя Анегон порозважався з Google Trends і показав, що користувачі Google частіше запитували про Scopus, ніж про Web of Science. Вирішив провести подібне порівняння для України. Доступ до продукту Elsevier з’явився у нас значно раніше за доступ до баз ВоС, тому обмежився лише 5 останніми роками. Scopus очікувано значно переважає Web of Science за кількістю пошукових запитів українських користувачів Google.
У січні установи, що раніше оформили доступ до Scopus та Web of Science за кошти держбюджету, автоматом отримали й доступ до електронних книг Springer 2017 р. та журналів Springer 1997-2020 рр. Понад 9500 книг стали доступними українським користувачам назавжди, тому їх можна сміло представляти у своїх бібліотечних каталогах. Для цього, не непотрібно щоразу створювати вручну новий запис для кожної книги, а просто скористаємося Springer Nature Metadata Downloader, проставляємо відповідні позначки, блискавично вантажимо відповідні записи у потрібному MARC-форматі і додаємо їх у базу свого бібліотечного каталогу.
