skip to main |
skip to sidebar
Національний фонд досліджень України (НФДУ) оголосить конкурси наукових і науково-технічних проєктів «Наука для безпеки людини та суспільства» та «Підтримка досліджень провідних та молодих учених». Максимальна сума фінансування проєктів на 1 рік = 5 млн гривень. Це ніби й небагато для світової науки, але повинно зацікавити науковців в Україні. Офіційно конкурси ще не розпочалися, але вже розкрито певні умови участі. Колектив авторів проєкту – не більш як 7 дослідників, і не менш як половина з них мають бути молодими вченими. Вимоги до керівників проєктів у природничих та соціогуманітарних науках зробили різними, при цьому в соціогуманітаріїв з'явилася дивна вимога щодо монографій.
Журнал Scientometrics написав про суперечливу українську практику оцінки наукової діяльності вчених та установ, що базується на підрахунку кількості публікацій у журналах представлених у Scopus та Web of Science (препринт). За допомогою Scopus було відібрано 50 журналів, у яких українські науковці написали найбільшу кількість статей та оглядів за 2015-2019 рр. Виявилось, що 78% цих журналів – це журнали українських видавців та англомовні переклади українських журналів. Також, у цьому топі опинилося 2 виключених видання і журнал, який двічі індексується в Scopus.
Члени неприбуткової організації Kscien, що базується в Сулейманії (місто на сході Іракського Курдистану) прагнуть розвивати та вдосконалювати наукові комунікації насамперед у країнах, що розвиваються. Основний напрямок роботи — протистояння хижацьким фейковим видавцям, що активно надокучають авторам з цих країн. Kscienісти підхопили ініціативу Джефрі Білла й укладають власну колекцію хижаків Kscien's list, що містить 5 списків: хижацькі видавці, хижацькі журнали, викрадені журнали, хижацькі метрики та хижацькі конференції.
З початку пандемії коронавірусу типу COVID-19 вже з'явилося тисячі препринтів та статей у рецензованих журналах. Усі ці публікації впливають на подальші наукові дослідження, рішення медиків, а також заходи урядів щодо протидії поширенню інфекції. Зрозуміло, що кількість цих робіт стрімко зростає, відтак, вченим усе важче вивчати відповідну літературу та виявляти корисну інформацію, тому команда Semantic Scholar створила відкритий набір даних BIP4COVID19, що містить не тільки перелік публікацій про новий коронавірус, але й показники наукового впливу для кожної роботи. Також, для зручності використання цих даних творці відразу прикрутили веб-інтерфейс.
Серж Горбач з Радбоуд університету вирішив, що автори мають право знати, що відбувається з їх рукописом після того, як вони натискають кнопку «Надіслати». Пан Серж створив Platform for Responsible Editorial Policies (PREP) — безкоштовну базу даних, що дозволяє з'ясувати, як саме відбувається процес рецензування у 360 наукових журналах. Зі сторінок PREP можна дізнатися, чи редакція журналу розкриває імена рецензентів, чи використовує програмне забезпечення для перевірки рукопису на плагіат, виявлення маніпуляцій із зображеннями, які критерії якості використовує журнал ітд.
Користувачі бібліотек України мають право на якісне обслуговування незалежно від раси, кольору шкіри, статі, політичних, релігійних та інших переконань… однак, підозрюю, цей принцип не поширюється на фанатів операційної системи Макінтош. Попри величезну популярність айфонів та інших продуктів корпорації Apple серед українських користувачів, у наших книгозбірнях переважно використовують Windows, або дистрибутиви Linux. Чи це свідомий вибір українських бібліотекарів? Закордоном такої тотальної переваги продуктів Майкрософт у бібліотеках не помітив — невже це така українська особливість?
Попри те, що профіль себе коханого абсолютно ніяк не допоможе вченому у проведені якісного наукового дослідження, українські користувачі вперто штурмують реферативні бази даних наукової літератури у пошуках своїх публікацій та h-індексів. Деякі хитрі українські вчені готові вихваляти базу даних, якщо та вигідно вираховує потрібні показники, і при цьому байдуже, звідки беруться цифри та показники. Наприклад, дані платформи Dimensions від Digital Science, що пропонує також і авторські профілі. Давайте уважніше поглянемо, що за інформація міститься у цих профілях.
