skip to main |
skip to sidebar
Печалився, що один з українських університетів підписав меморандум про співпрацю з ТОВ, яке пропонує “гарантоване підвищення індексу Гірша до необхідного показника”, але виявилось, що є ще обурливіший приклад співпраці з цією організацією. Предмет договору – Цитування 250 разів наукових статей опублікованих у журналі “Культурологічна думка”, шляхом розміщення посилань на них в наукових статтях, які будуть опубліковані в журналах, що входять в наукометричну базу Scopus. Так-так, ви все правильно прочитали. Саме такий договір у грудні минулого року уклав Інститут культурології Національної академії мистецтв України з ТОВ «Наукові публікації».
Університет державної фіскальної служби України підписав меморандум з ТОВ «Наукові публікації», яке зі сторінок свого сайту пропонує авторам низку неоднозначних послуг, зокрема, гарантує «під ключ» публікацію в журналах, що представлені в базах Web of Science та Scopus. Що значить «гарантує»? Що значить «під ключ»? Як розуміти зміст послуги «пошук співавторів»? У чому полягає заявлене партнерство з 97 журналами? Усе це можна спихнути на агресивний маркетинг на межі фолу, але послуга: “Підвищення індексу Гірша. Гарантоване підвищення до необхідного показника” – це вже свідоме підбурення до маніпуляцій з цитуваннями.
Чеські економісти знову взяли в руки перелік потенційно хижацьких журналів, що колись уклав бібліотекар Джеффрі Білл і перевірили, які з цих назв проіндексовані в Scopus. Виявилось, що в Scopus представлено статті з понад 300 потенційно хижацьких журналів. Так, популярна база даних перестала індексувати нові номери більшості цих видань, проте старі проіндексовані публікації нікуди не поділися з бази й продовжують завищувати h-індекси деяких авторів. Загалом за три роки ці журнали пропхали понад 160 000 статей – майже 3% робіт, що проіндексовані Scopus за цей період.
Комітет Верховної Ради України з питань цифрової трансформації планує розглянути проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» (реєстр. №5002 від 02.02.2021), поданий народними депутатами України Кравчук Є.М. та іншими. Мене серйозно лякають запропоновані зміни до Статті 14. Реорганізація та приватизація бібліотек. Нагадаю, що зараз ми маємо – «Реорганізація бібліотек здійснюється відповідно до законодавства України. Бібліотеки, що є юридичними особами, не підлягають приватизації». Зараз пряму заборону приватизації намагаються прибрати із Закону і пропонують Статтю 14 змінити на: «Реорганізація та ліквідація бібліотек здійснюється за рішенням засновника або суду відповідно до законодавства. Реорганізація та ліквідація національних і державних бібліотек здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України».
Більшість дослідників не хочуть цитувати відкликані статті, однак такі недогляди часто трапляються і це може мати серйозні наслідки для науки. Новий бот @sciterefcheck виявляє наукові дослідження в яких цитуються відкликані статті. Розширення платформи scite.ai Scite Reference Check сканує PDF-файли статей на наявність посилань на ретракції у списку використаної літератури та автоматично твітить про знайдені випадки. Також алгоритм заточений на виявлення виправлень, помилок, вилучень та занепокоєнь (corrections, errata, withdrawals, expressions of concern). Інформацію про “проблемні” роботи інструмент отримує з Crossref, PubMed та бази Retraction Watch.
У Scopus до авторських профілів додали препринти, щоб допомогти користувачам дізнатися про найновіші роботи дослідника (приклад). Scopus охоплює препринти тільки розпочинаючи з 2017 року і лише з репозитаріїв ArXiv, BioRxiv, MedRxiv та ChemRxiv. Команда Elsevier працює над розширенням охоплення і протягом року обіцяє ще приєднати до профілів свій SSRN. Додані у профіль автора препринти жодним чином не впливають на наукометричні показники автора, чи установи у Scopus.
Інтелектуальний локдаун в країні триває, а для нашої Пральні – це перманентний стан, тому тримайте, громадяни – 20 січня Український інститут книги та Міністерство культури та інформаційної політики України запустили флешмоб #читай_досягай. Надзвичайно свіжа та оригінальна ідея для 2021 року! Кому сьогодні з молоді потрібен флешмоб у фейсбуці з крінжовим хештегом? Кортить пофлекситись в інсті з #читай_досягай? Таке враження, що українські чиновники роками за кошти держбюджету намагаються зробити все, щоб люди менше читали.
